Сірику було 36 років, він родом із Сєвєродонецька Луганської області. Понад 15 років працював на радіо, був диджеєм, музичним редактором, радіоведучим, зокрема на радіо "Пульс". У радіоефірі слухачі знали його під псевдонімом Іван Лопата.
Дмитро багато років працював у Луганську, певний час жив у Києві, але потім повернувся в рідний Сєвєродонецьк і, коли Луганська обласна держтелерадіокомпанія (ЛОДТРК) і радіо "Пульс" почали відновлювати мовлення 2015 року, знову приєднався до колективу.
Тоді він перейшов на українську, розповіла його колега Вікторія Марченко. За її словами, він хотів приїхати у звільнений від окупантів Луганськ, створювати там українське мовлення. Після того як окупанти влітку 2022 року захопили Сєвєродонецьк, мріяв звільнити його.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сірик евакуював батьків, сина й наречену в безпечний регіон. У березні 2022 року його мобілізували. Він воював стрільцем-снайпером механізованого батальйону і загинув 29 квітня під Авдіївкою через російський артобстріл, повідомило видання "Переяслав.City". Сірика поховають у Переяславі Київської області – там зараз живе його сім'я.
"Це була людина, на яку можна покластися як на себе. Він був патріотом своєї країни, а ще він був патріотом своєї малої батьківщини – Луганщини", – згадує Сірика його колега Марченко.
За її словами, для сторонніх людей він міг здаватися суворим, але в колективі часто жартував, розповідав смішні історії. Любив кіно й радив, які фільми подивитися, захоплювався інтелектуальними іграми.
"На Дмитра завжди можна було покластися. Знаєте, є такі люди, яким довіряєш, як собі? У професійному плані це дуже круто. Коли людина тебе розуміє з півслова. Міг прийти на роботу навіть у свій вихідний, якщо цього потребував ефір. Бувало таке, що й пізно ввечері зривався й ішов на роботу, бо студія – це ж серце радіоефіру, а Дмитро завжди уважно стежив за ефіром. І йому було не байдуже, яка якість звуку, якість тексту", – розповіла Марченко.
За її словами, Сірик після мобілізації постійно перебував у гарячих точках Донецької області.
"Ми всі так мріяли, що після перемоги ми повернемося і в студію в Луганську, звідки ми всі розпочинали наш творчий шлях, і в нашу студію в Сєвєродонецьку і будемо знову разом відновлювати українське мовлення", – сказала Марченко.