Війна в Україні

В Івано-Франківській області киянка передавала окупантам інформацію про роботу військового аеродрому – Офіс генпрокурора

7 березня 2022, 18.13 Этот материал также можно прочитать на русском

Із грудня 2021 року підозрювана збирала інформацію про роботу аеродрому військової частини в Івано-Франківській області, зазначили в ОГУ. Фото: depositphotos.com

Правоохоронці Івано-Франківської області повідомили про підозру в державній зраді жительку Києва (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України), яка збирала та передавала російським окупантам інформацію про роботу військового аеродрому в регіоні.

Про це 7 березня у Facebook повідомив пресцентр Офісу генпрокурора України.

"За даними слідства, із грудня 2021 року підозрювана збирала інформацію про роботу аеродрому військової частини на Прикарпатті та передавала її представникам Російської Федерації. Вона поселилася неподалік аеродрому, вивчала місця посадкового курсу літаків, фіксувала за допомогою фото і відеозйомки факти вильотів літаків і надсилала дані окупантам, – ідеться в повідомленні. – Таким чином підозрювана надавала допомогу у проведенні підривної діяльності проти України".

Зазначають, що прокурори передали до суду клопотання про обрання щодо киянки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
За даними Генштабу ЗСУ, втрати російських окупантів станом на 7 березня становлять понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також 290 танків, 999 ББМ, 117 артилерійських систем, 550 РСЗВ, 23 одиниці засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три кораблі/катери, 60 цистерн із паливом та сім оперативно-тактичних безпілотників.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня в суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновили історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.