"Азовсталь" у руїнах. Це кратер на кратері абсолютно. Тобто там під три поверхи є "ямки". Але сам завод був робочий, і там багато чого виготовили. Там багато металу. Я на цьому не дуже знаюся. І цехи – їх повністю розбомбили, але метал стоїть. Тобто складено великі... Я не знаю, як назвати", – сказав він.
За словами Кротевича, окупанти думали, що всі бункери розташовані під цехами, але насправді це не так.
"Є два різні розуміння: є бункер, а є укриття. Ось бункер – це спеціально обладнаний із трьома дверима, які зачиняються. Це протиядерні насправді бункери. А укриття – це просто глибоке перекриття. Тобто велике перекриття і підвал, можна так назвати. Може бути заввишки три поверхи підвал. До речі, під цехами були підземні цехи. Я в житті такого не бачив. Тобто йде там цех, а під землею – цех із виробництва електрики. Тобто я так розумію, що після Другої світової війни Радянський Союз дуже цим заморочився. І насправді якби ми вміли це запустити, то можна сказати, можна було заживити – не знаю – може, пів міста електрикою. Але, знову-таки, це треба бути фахівцем, до цього треба готуватися, це все обладнання має проходити техогляд тощо", – сказав він.
Начальник штабу "Азову" Кротевич: Перед виходом з "Азовсталі" усі офіцери взяли із собою леза під устілку. Якщо доведеться – порізатися. Читайте повну версію інтерв'ю