Люк Поллард сказав, що "немає угоди" і що Париж і Лондон не погодилися на пропозицію французького лідера.
"Є кілька варіантів, які обговорюватимуть із нашими американськими та європейськими партнерами, але місячне перемир'я не було узгоджено", – додав представник британського уряду.
Стармер також заявив, що Великобританія й Франція не погодили плану "місячного перемир'я", зазначає АFP у Х, посилаючись на заяву очільника уряду Великобританії.
Після саміту в Лондоні 2 березня Стармер повідомляв про готовність Королівства скерувати контингент в Україну, щоб забезпечити дотримання умов мирної угоди.
Водночас, як інформує BFMTV, міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро у телеефірі сказав, що "часткове перемир'я" у війни країни-агресора Росії проти України могло б стати передумовою для переговорів про масштабнішу домовленість, а також дасть змогу побачити, чи готова Москва виконувати якісь домовленості.
Контекст
Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку ймовірність не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін "прийме це". Однак до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".