Прем'єр Румунії: Ні – скеруванню румунських військ в Україну

Політика

Прем'єр-міністр Румунії і голова Соціал-демократичної партії країни Марчел Чолаку висловився проти введення румунських військ в Україну. Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook 26 лютого.

"Ні – скеруванню румунських військ в Україну. Так – додатковим асигнуванням на оборону, але тільки у вигляді інвестицій у національну збройову промисловість і для підвищення військової мобільності (модернізація залізниць, дорожньої та портової інфраструктури, яку можна використати в подвійному режимі); вилучення видатків на оборону з розрахунку бюджетного дефіциту", – заявив Чолаку.

Як пише Digi24, голова Сенату, 55-річний Іліє Болоян, тимчасовий виконувач обов'язків президента Румунії, заявив, що він запросив партії на консультації, оскільки на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня можуть ухвалити рішення, які матимуть прямий вплив на зовнішню політику й оборону Європи, що потребуватиме вживання відповідних заходів і від Румунії.

Болоян уточнив, що на порядку денному Європейської ради будуть питання європейської оборонної політики, підтримки України та збільшення бюджетів на військові видатки.

Контекст

Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку можливість не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого Макрон на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом розповів про всі спільні напрацювання із Зеленським, включно з розгортанням миротворчих сил на українській території, яке стало б частиною гарантій безпеки. ЗМІ повідомили, що той не дістав від Трампа гарантій підтримки миротворців.
Трамп заявив, що "не бачить проблеми" у скеровуванні європейських військ в Україну як миротворців після укладання мирної угоди між Києвом та Москвою, і нелегітимний російський президент Володимир Путін нібито "прийме це". Хоча 18 лютого глава російського МЗС Сергій Лавров на пресконференції в Ер-Ріяді заявив, що для РФ буде неприйнятним розміщення військових із держав – членів НАТО на території України після досягнення угоди про врегулювання війни.
26 лютого міністр фінансів Франції Ерік Ломбард в інтерв'ю телеканалу Bloomberg Television сказав, що європейські країни, серед яких Великобританія, Німеччина, Франція та інші, готові спрямувати війська в Україну для забезпечення режиму припинення вогню.