Німеччина погодилася передати Україні протитанкову зброю – ЗМІ

26 лютого 2022, 19:30

Этот материал также можно прочитать на русском

Німеччина погодилася передати Україні протитанкову зброю – ЗМІ

Моделі зброї dpa не уточнило
Фото: pixabay.com

Влада Німеччини на тлі вторгнення Росії в Україну погодилася надати українській владі летальне озброєння. Про це 26 лютого у Twitter проінформувало агентство dpa із посиланням на джерела в уряді ФРН.

"Берлін схвалив постачання 400 одиниць протитанкової зброї німецького виробництва в Україну", – ідеться у повідомленні.

#BREAKING : Берлін прийняв 400 німецьких пов'язаних анти-танк в'язни до України, громадські джерела tell dpa, в повідомленні його банду на засніжних ліхтарів в conflict zone. pic.twitter.com/CcdsHmT97o

- dpa news agency (@dpa_intl) February 26, 2022

Про яку саме зброю йдеться, агентство не уточнило. Німеччина виробляє зараз різну зброю, яка є протитанковою, зокрема автоматичний станковий гранатомет HK GMG (прицільна дальність до 1,5 км) і підствольний гранатомет HK AG36 (прицільна дальність до 400 м).

Німеччина від початку війни 2014 року надає Україні фінансову допомогу, допомагає лікувати поранених на Донбасі українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. 2021 року Берлін блокував постачання зброї Україні через НАТО, коли США попереджали про ймовірне нове вторгнення Росії.

Для Німеччини східна частина Європи – особлива частина світу, говорила амбасадорка ФРН в Україні Анка Фельдгузен, пояснюючи небажання Берліна надавати Києву зброю. "Ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде. Ця ідея ніби в ДНК німців", – заявляла вона у червні 2021 року.

Після зміни уряду позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї не змінилася, говорили на початку 2022 року у МЗС ФРН.

Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня повідомляв, що офіційна Німеччина відмовляється допомагати Україні з озброєнням у зв'язку з тим, що залежить від Росії.

Нинішня політика Німеччини щодо Росії не відповідає вимогам НАТО, ЄС і партнерів Німеччини та загалом "нашому часу", заявив 25 січня міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс. Також дії Берліна критикували у Польщі.

У січні Німеччина обіцяла надати Україні 5 тис. військових захисних касок як "чіткий сигнал", що ФРН підтримує Україну. 6 лютого глава МЗС Німеччини Анналена Бербок заявила, що обсяг допомоги, яку Німеччина надала Україні, становив €1,83 млрд. Міністерка підтвердила, що зброї Берлін Києву не передаватиме.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) і сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Росія застосовує, зокрема, реактивні системи залпового вогню "Град".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Путін розпочав повномасштабну війну проти України, і закликав світ відреагувати.

Президент України Володимир Зеленський уранці 24 лютого оголосив про введення воєнного стану по всій країні. Верховна Рада затвердила це рішення. Президент закликав українців не панікувати, "робити все, що потрібно для підтримки Збройних сил України", і пообіцяв, що всім, хто хоче захищати Україну, видаватимуть зброю.

За інформацією Зеленського, ворог зазнає серйозних утрат. За даними Офісу президента України та Генштабу станом на ранок 26 лютого, протягом перших двох діб було знищено 3,5 тис. окупантів, 14 російських літаків, вісім вертольотів, 102 танки, 536 бойових броньованих машин, 15 гармат та один ЗРК "Бук". 200 росіян узято в полон.

Унаслідок агресії РФ загинуло 198 українців, із них троє дітей, поранено 1115 людей (33 дітей), розповів 26 лютого глава МОЗ Віктор Ляшко.

В офісі президента повідомили: ситуація контрольована по всій країні.