-2 Київ
"Для мене це не просто абстрактні назви міст. Я в цьому Маріупольському драмтеатрі, який розбомбили, грав. Там на сусідній вулиці ресторанчик мій улюблений "Трактир на Грецькій". Готель цей жахливий, де мене двічі селили. Одеса, Луганськ, Дніпропетровськ – для мене це не порожні назви", – пояснив актор.
За словами Паніна, росіянам байдужа війна в Україні.
"Для більшості людей у цьому Сибірі – якась Україна десь. А для мене вона не якась. Це половина мого життя. Не беру на себе роль експерта. Я переживаю за Україну щодня. Течуть сльози, бо через зграю нахабних ненормальних людей... Не знаю, як слова [цензурні] дібрати", – сказав Панін.
Він розповів про свої переживання щодо горя та руйнувань, які війна принесла в Україну, і особливо, що від російського обстрілу страждають українські діти.
"Ці діти. У чому вони винні? Без рук і ніг. [Російсько-український продюсер] Олександр Роднянський у себе викладав фотографії, де діти з відірваними ногами. Путін, скільки йому там лишиться, житиме. А ці діти на все життя залишилися без рук, без ніг. Вони ж життя могли своє побудувати. Дитина, якій шість років, а в неї рук немає. І заради кого це? Заради Путіна цього …баного?" – обурився Панін.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
