Під завалами в Бородянці може перебувати приблизно 100 осіб

Війна в Україні

Під завалами будинків у селищі Бородянка Київської області, по яких російська авіація завдала кількох авіаударів, може перебувати приблизно 100 осіб. Про це 4 лютого у коментарі "Радіо Свобода" повідомила прессекретарка Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Київській області Вікторія Рубан.

Вона зазначила, що їхня доля невідома.

У коментарі CNN Рубан уточнила, що "точнішу цифру назвати наразі неможливо".

У ДСНС розповіли, що потрапити на місце руйнувань рятувальники не можуть, оскільки у селищі досі триває стрілянина. 3 березня вони намагалися в'їхати до Бородянки, але по них відкрили вогонь.

Бородянка, в якій до війни проживало приблизно 12,5 тис. осіб, розташована за 53 км від Києва. У цьому населеному пункті були одні з найзапекліших боїв у Київській області.

Місцеві жителі розповіли журналістам, що місто обстрілювали з літаків і танків. У Бородянці кілька зруйнованих багатоповерхових будинків.

Офіційно влада повідомляла про три жертви російської агресії у Бородянці. Вони загинули 26 лютого внаслідок влучання снаряда у приватний будинок.

"Радіо Свобода" зазначило, що після авіаударів Бородянкою спробувала пройти колона російської техніки, але її знищили Збройні сили України.

Знищена техніка окупантів. Фото: radiosvoboda.org

У невеликих селищах та містах під Києвом – Бородянці, Ірпені, Бучі, Гостомелі – постійно відбуваються бойові дії. Окупанти намагаються потрапити до столиці, тому штурмують населені пункти, що розташовані поряд.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Точної кількості жертв російської агресії наразі невідомо. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Але 4 березня поліція повідомила, що лише у Харківській області від початку російського вторгнення загинуло 188 людей, 122 з них – цивільні. Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей.
Втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за даними міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
Президент України повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.
Через вторгнення РФ до України західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, нафтового ринку Росії та низки наближених до Путіна бізнесменів, чиновників та їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна. Окрім того, санкції ввели проти Центробанку Росії (йому заборонили операції, пов'язані з управлінням резервами та активами, після чого рубль впав до історичного мінімуму), а деякі російські банки від'єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.