$39.53 €42.30
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Зруйновані будинки, пожежа, розбита техніка. Який вигляд має селище Бородянка під Києвом після восьми днів війни. Відео

Зруйновані будинки, пожежа, розбита техніка. Який вигляд має селище Бородянка під Києвом після восьми днів війни. Відео Після активних бойових дій Бородянку частково зруйновано
Скріншот: Радіо Свобода Україна / YouTube
"Радіо Свобода" опублікувало зняте з дрона відео селища Бородянка Київської області, де кілька днів тривали бої.

Бородянка, в якій до війни проживало приблизно 12,5 тис. осіб, розташована за 53 км від Києва.

На відео видно, що у селищі зруйновано кілька багатоповерхових житлових будинків, а у деяких квартирах триває пожежа. На вулиці видно колону розбитої військової техніки.

Скільки людей постраждало внаслідок бойових дій у селищі, наразі невідомо.

26 лютого внаслідок влучання снаряда у приватний житловий будинок загинуло троє людей, але за кілька днів, у ніч на 2 березня, населений пункт зазнав авіанальотів, повідомив у Facebook в.о. голови Бородянської селищної ради Георгій Єрко.

"Пережили ще одну страшну ніч, найстрашнішу ніч, яка була в Бородянці. Авіанальоти, розстріли, бомбування... Вони не зупиняються", сказав він.

Єрко повідомив, що у селищі погано працює мобільний зв'язок, і закликав бізнесменів та депутатів допомогти евакуювати мирних жителів і дістати заблокованих людей із-під завалів. 3 березня стало відомо, що рятувальники разом із волонтерами вивезли з міста приблизно 200 людей.

Місцеві жителі розповіли "Радіо Свобода", що бачили, як місто обстрілювали з літаків і танків. Вони припустили, що жертвами авіаударів можуть бути десятки людей, які й досі залишаються під руїнами.

"Літаки – це найстрашніше, що є... Невідомо, звідки йде хвиля... Дім ходить ходором. Сховалися у підвалі, нам пощастило, що підвал у домі і не треба було виходити на вулицю", розповів місцевий житель Віталій.

Відео: Радіо Свобода Україна / YouTube

У невеликих селищах та містах під Києвом – Бородянці, Ірпені, Бучі, Гостомелі – постійно відбуваються бойові дії. Окупанти намагаються потрапити до столиці, тому штурмують населені пункти, розташовані поряд.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Жертвами російської агресії стало, станом на 28 лютого, 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не повідомляла). Станом на 2 березня загинула 21 дитина.

За інформацією президента України Володимира Зеленського, втрати окупантів станом на 2 березня становили приблизно 9000 осіб. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за даними міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.

Президент України повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Через вторгнення РФ до України західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, нафтового ринку Росії та групи наближених до Путіна бізнесменів, чиновників і їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна. Окрім того, санкції ввели проти Центробанку Росії (йому заборонили операції, пов'язані з управлінням резервами та активами, після чого рубль упав до історичного мінімуму), а деякі російські банки від'єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.