$39.57 €42.12
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Посол України відповів на "мирні пропозиції" Лукашенка

Посол України відповів на "мирні пропозиції" Лукашенка Кизим: Головне, чого я не почув у посланні Лукашенка, це хоч якесь пояснення, навіщо Білорусь вплуталася у війну проти України на боці РФ
Фото: radiosvoboda.org
Посол України в Білорусі Ігор Кизим у Facebook 1 квітня прокоментував "мирні пропозиції" Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.

"Отже, головне, чого я не почув у посланні, – це хоч якесь пояснення, навіщо Білорусь вплуталася у війну проти України на боці РФ і яка для Білорусі у цьому вигода? Усі озвучені "екскурси" в історію: про нібито "утиски прав росіян" на Донбасі, "заборони" російської мови, про "націоналістів", про Мінські угоди, "переживання" за долю українського народу тощо – уже затерті, їх озвучували раніше й уже не сприймають у нових реаліях після 24 лютого, коли все розділилося на "до" й "після", – заявив Кизим.

Посол зазначив, що не було відповіді, "що саме такого зробила Україна та її народ білорусам і керівництву Білорусі, яке чомусь вирішило, що знає як "буде краще" для українців і підтримало РФ?"

"Саме білорусам і суверенній білоруській державі. Тому що російський інтерес, який уже не один рік захищає білоруське керівництво, тут очевидний. Може, Україна забороняла білоруську мову, захоплювала білоруські землі, забороняла білоруську історію, культуру? Одразу хочу відповісти тим, хто говорить про нібито економічні санкції з боку України. Це брехня. Їх не було, зокрема й після подій 2020 року. Перший пакет санкцій ввели лише в листопаді 2022 року (потім доповнили у січні 2023 року), і це відповідь за сприяння вторгненню російських військ і завдання по українській території ракетно-бомбових ударів із території Білорусі", – написав посол.

Він також зазначив, що у 2021 році товарообіг між Україною й Білоруссю відновився і зріс до $6,3 млрд, а в січні – лютому 2022 року продемонстрував зростання у 40% до 2021 року, що давало можливість говорити про $7,5 млрд у річному обчисленні.

Окрім цього, Кизим зазначив, що приєднавшись до війни РФ проти України, Білорусь утратила можливість претендувати на роль "посередника".

"І ще одне, що якось не вкладається у здоровий глузд. Знову озвучено, що Білорусь не збирається ні на кого нападати, але якщо хтось хоч ногою ступить на її територію, то "відповідь буде страшна" і, очевидно, що разом (за підтримки) із РФ. Запитання: чому Білорусь вважає за правильне захищати свою землю "до останнього" в разі агресії проти неї, а українці мають погодитися віддати свої землі російським завойовникам (це одна з умов Кремля, щоб припинити війну) і відмовитися від підтримки своїх партнерів у відбитті російської агресії? Адже в посланні як докір пролунали слова про те, що Україна у 2014 році віддала "зеленим чоловічкам" Крим без жодного пострілу. Де, як то кажуть, логіка?" – написав дипломат.

Кизим підкреслив, що український народ більше, ніж будь-хто інший, хоче миру.

"Але ми, на відміну від російських загарбників, звільняємо свої тимчасово окуповані території, знаємо, за що ми воюємо, і знаємо, як перемогти у цій війні. Звідси й мотивація в наших військових. А от для росіян – це захоплення чужих територій, знищення на них усього українського, знущання й убивства цивільного населення, мародерство та інші злочини, які можна порівняти зі злочинами нацистів під час Другої світової війни. І тут дивує небажання білоруського військово-політичного керівництва навіть за рік після початку так званої СВО бачити цю очевидну істину і зрозуміти, що і кого воно підтримує. А план щодо мирного врегулювання є – це план "10 кроків" президента України, який озвучили ще 15 листопада минулого року. І це план не лише про припинення війни, а й про відкидання можливості повторення таких конфліктів у майбутньому та про безпеку для всіх у регіоні", – заявив посол України.

Контекст

Росія у 2014 році розв'язала війну проти України, анексувавши Крим і частину Донецької та Луганської областей. У 2022 році вона почала повномасштабну війну проти України, вторгнувшись із різних напрямків, зокрема з Білорусі, яка надала країні-агресору свою територію.

Переговори про закінчення війни Україна та Росія вели на рівні делегацій. У лютому березні відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня в Туреччині). Окрім того, делегації зустрічалися у відеоформаті.

У травні переговорний процес зупинили, бо з російського боку немає конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України.

Росія неодноразово після цього закликала Україну сісти за стіл переговорів, водночас президент Росії Володимир Путін відкидав, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.

Президент України Володимир Зеленський сказав, що не відкидає переговорів із РФ про закінчення війни, але з нинішнім президентом це неможливо. "Ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – заявив він.

15 листопада під час виступу на саміті G20 Зеленський презентував українську формулу миру, у яку входить 10 пунктів. Вона передбачає координацію міжнародних зусиль щодо встановлення ядерної, енергетичної та продовольчої безпеки. Одним із головних положень є виведення російських військ з усієї території України в межах міжнародно визнаних кордонів.

31 березня 2023 року Лукашенко заявив, що Росії й Україні необхідно оголосити повне перемир'я "без будь-яких додаткових умов" і розпочати переговори.