Президент точно не піде на жодні поступки, які можуть принизити нашу боротьбу за територіальну цілісність та свободу

Війна в Україні

Позиція України у перемовинах із державою-агресором Росією жорстка та сильна, тому вони можуть бути непростими. На цьому наголосив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк на пресконференції у Львові, яку транслювала пресслужба Львівської обласної державної адміністрації.

Подоляк також повідомив, що Росія не хоче поступатися своїми принципами.

"Позиція Росії жорстка. Якби вона була м'якою, вони б не нападали на Україну. Але позиція верховного головнокомандувача [президента України Володимира Зеленського] та України загалом також жорстка, тому переговори йтимуть важко, але вони йтимуть", – розповів Подоляк.

Він наголосив, що Зеленський не має наміру йти на поступки Росії.

"По-перше, на сьогодні позиція України є дуже сильною, посилена нашими західними партнерами. Друге – президент Зеленський точно не піде ні на які, наголошую, ні на які поступки, які можуть принизити нашу боротьбу, яка ведеться сьогодні в Україні за її територіальну цілісність та свободу", – сказав Подоляк.

За його словами, президент "чітко розуміє всі кордони", на які Україна може піти, розмовляючи з Російською Федерацією, і на які не може.

Перший раунд перемовин відбувся 28 лютого у районі українсько-білоруського кордону. "Українська та російська делегації провели сьогодні перший раунд переговорів, основною метою яких було припинення вогню та бойових дій на території України. Сторони визначили низку пріоритетних тем, за якими намітилися певні рішення. Заради того, щоб ці рішення отримали якісь можливості імплементації у логістичні рішення, сторони їдуть для консультацій у свої столиці. І сторони обговорили можливість найближчим часом проведення другого раунду переговорів, на яких ці теми матимуть конкретну практику розвитку", – заявляв після зустрічі Подоляк.

Після другого раунду переговорів, який відбувся 3 березня, українська делегація повідомила, що не отримала результатів, на які розраховувала. Єдине, у чому сторони досягли розуміння – це спільне забезпечення гуманітарних коридорів для евакуації мирного цивільного населення, а також для доставлення медикаментів та харчових продуктів у місця найзапекліших боїв.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктів. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні зокрема реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Жертвами російської агресії стало, станом на 28 лютого, 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.
Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
Станом на 4 березня втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Станом на 3 березня позови проти Росії подало вже 40 країн.
У зв'язку із вторгненням в Україну більшість країн приєдналися до санкційних заходів щодо Москви. Це спричинило обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.