Про створення міжнародного трибуналу щодо ситуації в Україні говорити важко – Мамедов

Україні буде складно домогтися створення міжнародного трибуналу щодо агресії проти неї. Таку думку заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов висловив ZN.UA в інтерв'ю, яке було опубліковано 25 листопада.

"На мою думку, наразі досить важко говорити про створення міжнародного трибуналу щодо ситуації в Україні, оскільки для цього потрібне рішення Ради Безпеки ООН, якого вочевидь не схвалить РФ. Тому, цілком можливо, Україні варто розглянути можливість створення гібридного суду, який поєднуватиме як національний, так і міжнародний елементи, що підвищить і ефективність, і об'єктивність судового розгляду", – сказав він.

Заступник генпрокурора зазначив, що "насамперед важливе всебічне розслідування всіх воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених РФ на території України в умовах збройного конфлікту за майже сім років", а також "доведення в національних і міжнародних судових інстанціях реалізації державою-агресором загального контролю над тимчасово окупованими територіями".

"Питання формату механізму правосуддя, який має відповісти на наслідки збройного конфлікту, надзвичайно складний. З одного боку, ми розуміємо, що сама собою національна система правосуддя не зможе ефективно впоратися з усіма фактами скоєння злочинів. Насамперед якщо йдеться про політичну та військову еліту... З іншого боку, світова практика дає нам удосталь прикладів та механізмів, і, аналізуючи їх, ми можемо говорити про успіх або проблеми", – пояснив Мамедов.

Він вважає, що "безперечно успішним прикладом" є Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії, а "категорично невдалим досвідом" – Спеціальний трибунал щодо Лівану.

"Який саме варіант потрібен нам?.. Зрозуміло поки що одне: потрібно створювати власну модель, яка й стане ефективною. Буде вона національною, гібридною (тобто змішаною) чи міжнародною – складне питання, але найефективнішу модель ми в перспективі запропонуємо. У кожному разі може йтися про створення окремої структури, але чи вона поєднуватиме національні й міжнародні елементи, чи буде окремим міжнародним судом – слід визначатися", – розповів Мамедов.

Після незаконного референдуму 16 березня 2014 року Росія окупувала Крим. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

2014 року, відразу після окупації Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

У жовтні 2020 року віцепрем'єр-міністр України – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що через агресивні дії РФ щодо України постраждало щонайменше 9,5 млн українців.