За оцінками аналітиків, ця спроба провалилася. Боєздатні сили Росії почали закінчуватися вже у травні минулого року. Але тоді президент РФ Володимир Путін, імовірно, відхилив пораду командування провести примусовий призов через непопулярність цього кроку в суспільстві. Натомість Кремль зняв обмеження за віком для добровольців і посилив "загравання" з ультранаціоналістичним рухом і сепаратистами на Донбасі, попри їхню критику російського військового командування й перебігу війни.
"Кремль, наприклад, терпів і далі терпить колишнього російського офіцера Ігоря Гіркіна, який безпосередньо критикує Путіна, імовірно, через зв'язки з формуваннями "ЛДНР", – ідеться у звіті.
Військові експерти вважають, що широкомасштабний контрнаступ України в Харківській області у вересні 2022 року, імовірно, шокував Путіна, змусивши його усвідомити, що йому необхідно віддати наказ про примусовий призов. Водночас найближчими роками він може зіткнутися з необхідністю розширювати кількість "строковиків" в умовах обмеженого демографічного ресурсу.
"Російська призовна система щорічно призиває на строкову службу 260 тис. нових солдатів... Путіну, можливо, доведеться подумати про збільшення кількості солдатів строкової служби, але демографія не схвалює такого підходу. У Росії щорічно досягає 18 років приблизно 800 тис. осіб. Розширення призову веде до ризику не тільки того, що в армію братимуть людей із непридатними для війни фізичними даними, а й позбавить робочої сили економіку РФ, яку Путін намагається активізувати для воєнних цілей", – вважають аналітики ISW.