+1 Київ
У матеріалі зазначають, що Путін ухвалив рішення напасти на Київ у лютому-березні 2021 року. Як розповіли співрозмовники ЗМІ, підготовка до вторгнення тривала майже рік. Але весь цей час у Кремлі "виходили з неправильних передумов і розрахунків", зазначило видання.
Автор розслідування Ілля Жегулєв написав у Facebook, що воно ґрунтується на розмовах із людьми з оточення Путіна, наближеними до адміністрації президента Росії, а також людьми з Офісу президента України та наближеними до команди президента України Володимира Зеленського.
Часи Януковича
Коли у 2010 році президентом України став Віктор Янукович, він став ухвалювати рішення, про "які Москва не могла і мріяти за часів [президентства Леоніда] Кучми", ідеться в матеріалі. Зокрема, це відмова від інтеграції України в НАТО, закон про статус російської мови як регіональної і заяви, що Голодомор – "проблема радянської історії". Також Янукович відмовився від Угоди про асоціацію із ЄС. Метою Кремля було зближення з Україною за зразком і подібністю до зближення з Білоруссю, зазначив журналіст. Паралельно Росія працювала й за дипломатичною лінією, намагаючись відмовити Європу "загравати з Україною", ідеться в матеріалі.
У 2012 році Путін став більше часу проводити наодинці з книжками "певного штибу", пише "Верстка". Як зазначають у розслідуванні, для Путіна створили спеціальну робочу групу в адміністрації президента, яка добирала йому книжки й потрібні сторінки на задану тему.
Зокрема, російського президента цікавили філософи Іван Ільїн і Василь Розанов, а також російський націоналіст Костянтин Крилов. Наприклад, Ільїн не вважав Україну "по-справжньому самостійною державою", зазначив розслідувач. Крилов, зі свого боку, говорив, що Україну "побудували саме у складі СРСР, зазвичай на шкоду російському населенню".
Анексія Криму і Мінські угоди
Ще в січні 2014 року Путін не мав наміру захоплювати Крим, розповіли "Верстке" три співрозмовники. Рішення прийшло спонтанно, коли в лютому Кремль зрозумів, що учасники Євромайдану "перемагають владу Януковича", пише ЗМІ. Путін не очікував, що анексію Криму підтримають усередині Росії. Потім почалася окупація інших регіонів України, але захопити вдалося лише частину Донецької і Луганської областей. Історія з відокремленням Донбасу вже не була ініціативою особисто Путіна.
"Це була ініціатива феесбешників, які вирішили скористатися ситуацією і розв'язали всю цю історію", – розповів "Верстке" наближений в той час до Путіна співрозмовник.
Інша особа, наближена до адміністрації президента РФ, також повідомила, що в захопленні Донецької і Луганської областей не було спеціального плану.
"Із Кримом була спецоперація, з Донбасом не було спецоперації, було кілька гравців, які сказали Путіну: "Давайте вліземо, в Україні є проросійські сили, влаштуємо контркампанію, ми не повинні кидати людей", – сказала вона.
Незважаючи на вторгнення російських військ на схід України в серпні 2014-го року, планів і готовності до повномасштабної війни тоді ще не було, пише видання. На той час Кремль розраховував "перехитрити" українську владу, ідеться в матеріалі, зокрема, за допомогою Мінських угод.
"Путін особисто брав участь у написанні Мінських угод. Він сам формулював пункти, що стосуються статусу й політичного регулювання", – розповів колишній учасник переговорної групи.
Кремль розраховував, що Україна надасть особливого статусу "ДНР" і "ЛНР". І так у її складі було б "два сторонні тіла, які Києву не підкоряються". У Путіна думали, що Донбас можна буде використовувати "для перебудови всієї України", додав розслідувач.
Також джерела розповіли, що у Кремлі не використовували слова "війна", але почали з'являтися заяви "Путін хоче всю Україну". Але тоді це сприймали "як якісь дурниці", пише ЗМІ, тому що конфлікт навколо "ДНР/ЛНР" був вигідний "у тліючому вигляді".
Президентство Зеленського
Як ідеться в розслідуванні, після приходу до влади в Україні Зеленського у Кремлі сподівалися "переграти недосвідченого політика", проте той виявився "непростим переговорником". Під час першої телефонної розмови із Зеленським Путін поводився "шанобливо", розповідав колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан. Він зазначив, що "відчувалося, що Путін хоче знайти точки дотику".
За словами трьох співрозмовників, Зеленський хотів перезавантажити відносини з Москвою, а його команда виходила на різних людей із консультаціями. Путін також хотів домовитися й розраховував запустити реалізацію Мінських угод. Але президент України відмовився проводити вибори на Донбасі до передавання кордону, зазначила "Верстка".
Із саміту в Парижі у 2019 році Путін повернувся "в ролі покинутої нареченої", сказав виданню Олександр Харебін, один із розробників зовнішньополітичної стратегії Зеленського у складі його передвиборчого штабу.
"Приїзд Путіна до Парижа став колосальною помилкою російського президента, який переоцінив непідготовленість Зеленського і його команди. З великого царя всієї Русі Путін перетворився ледве не на посміховисько", – сказав він.
У лютому 2021 року в Україні заборонили телеканали "112 Україна", NewsOne і ZIK, власником яких був соратник Медведчука Тарас Козак. Як заявляв Зеленський, телеканали вели антиукраїнську пропаганду й заважали процесу інтеграції країни до Євросоюзу. Санкції торкнулися й особисто Медведчука, якого разом із дружиною підозрювали у фінансуванні тероризму.
Як зазначили джерела "Верстки", саме ці історії стали "останньою краплею" в ухваленні Путіним рішення про підготовку до воєнної операції".
"Він сприйняв це як особистий випад. Існування Медведчука та його каналів – це був як місток і надія якось ситуацію вирішити політичними методами. І раптом Україна вдалася до ескалації. "Ах ви на ескалацію вирішили піти? Не зрозуміли, з ким маєте справу?" – прокоментував один із давніх знайомих російського президента.
На рішення Путіна вплинув і сам Медведчук, який регулярно розповідав російському президентові про велику підтримку його особисто і проросійські настрої в Україні. Вирішальну роль в ухваленні рішення також відіграв друг Путіна Юрій Ковальчук. Як зазначив розслідувач, Ковальчук і Путін з березня 2020 року "годинами розмовляли про конфлікт із Заходом".
Повномасштабне вторгнення
Рішення про підготовку до операції було ухвалено наприкінці лютого – на початку березня 2021 року, за рік до війни, ідеться в матеріалі. Сама підготовка відбувалася в найсуворішій секретності. Путін справді повірив, що можна змінити владу в Києві "швидко й безболісно", пише ЗМІ. Один зі співрозмовників розповів, що за три місяці до війни у Кремлі вже обговорювали, "як ділитимуть Україну між великими корпораціями". За розвиток кожного регіону, за задумом, мала відповідати одна з державних або наближених до Кремля приватних корпорацій.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу не сперечався, а "навіть зрадів" рішенню Путіна, ідеться в розслідуванні.
"Він не розумів, у якому стані армія, і йому було цікаво. Він повірив у те, що Путін знає щось, чого він не знає, і дійсно думав, що буде щось не набагато серйозніше за анексію Криму", – розповідає один зі старих приятелів Путіна.
Інші еліти поставили перед фактом уже в день вторгнення, ідеться в матеріалі.
