"Ворог, нехтуючи усіма міжнародними нормами, завдав удару по житловому кварталу та цивільній інфраструктурі українського міста. На щастя, декілька касет, що прилетіли у приватні будинки жителів міста, так і не розірвалися", – ідеться в повідомленні.
Штаб, посилаючись на Держслужбу з надзвичайних ситуацій, попередив про небезпеку цих снарядів.
"У цих вибухонебезпечних предметах гелеві підривники. Якщо вони вийшли з касети – переведені в бойове положення й спрацюють у період до 20 годин. Також вони реагують на перепади температур, тому в жодному разі ці предмети не можна переміщати!" – наголосили автори релізу.
Касетні боєприпаси вражають велику площу, вони невибіркові, тому їх використання для завдання ударів по населених пунктах – воєнний злочин, додали у штабі. Про жертв не повідомляють.
Про те, що РФ застосовує касетні бомби у війні проти України, говорив 4 березня генеральний секретар Єнс Столтенберг, пише Reuters.
Контекст
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні, зокрема, реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".
Жертвами російської агресії станом на 28 лютого стало понад 350 мирних жителів (новіших даних влада не публікувала), поранення дістало понад 2 тис. людей. Станом на 4 березня загинуло 28 дітей.
Втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков.
Зеленський заявив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Станом на 3 березня позови проти Росії подало вже 40 країн.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням в Україну світова спільнота наклала на РФ різні санкції і розширює їх далі. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, деяких наближених до Путіна чиновників та їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна, а частину російських банків від'єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT. Окрім того, США та ЄС ввели санкції проти Центробанку Росії, заморозивши його закордонні активи, а багато міжнародних компаній заявили про вихід із російського ринку.
Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля стосовно євро і долара, а економіка опинилася межі дефолту.
На сайті Міжнародного комітету Червоного Хреста зазначено, що касетні бомби є контейнерами, які вибухають у повітрі, розкидаючи по значній площі дрібнокаліберні бомби, або "суббоєприпаси". Оскільки ці дрібнокаліберні бомби є некерованими і найчастіше значна частина їх не вибухає, застосування касетних бомб призводить до загибелі цивільного населення як під час авіаудару, так і після нього.
У 2008 році в Дубліні ухвалили Конвенцію щодо касетних боєприпасів, до якої вже приєдналося 107 держав світу. Росія, як і Китай, не входить до цих країн. Росія, як писали ЗМІ, скидала такі бомби на міста в Сирії, хоча й заперечувала їх застосування.
-1 Київ
