За даними "Ведомостей", АП обговорює з юристами "сценарії, за яких можна було б провести вибори до законодавчих зборів", навіть якщо "воєнний стан" у Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях залишиться до вересня 2023 року, коли у РФ мають відбутися регіональні вибори.
Видання посилається на кілька джерел: наближених до АП, у "керівництві одного з нових регіонів" і в "Единой России".
Один з обговорюваних варіантів – скорочення для окупованих регіонів строків виборчих дій на третину. Як стверджує джерело, наближене до АП, таку ідею обговорювали на майданчику робочої групи щодо зміни виборчого законодавства, яку очолює перший заступник керівника адміністрації Сергій Кирієнко.
Згідно із законом, рішення про призначення регіональних виборів мають ухвалити не раніше ніж за 100 днів і не пізніше ніж за 90 днів до дня голосування. Строки можуть скоротити у разі повторних чи дострокових виборів.
За інформацією "Ведомостей", обговорюють можливість використовувати одну із цих норм або внести поправку "під нові регіони". У цьому разі виборчу кампанію можуть розпочати в липні, а не на початку червня 2023 року.
Другий варіант – внесення поправок до закону про воєнний стан, які дадуть змогу проводити вибори, розповів співрозмовник в "Единой России". Наразі закон про воєнний стан прямо забороняє проводити вибори чи плебісцит на територіях, де він діє. Водночас джерело зазначило, що "референдуми" на захоплених територіях України, "по суті, проводили в таких самих умовах".
Але ще один співрозмовник, наближений до АП, сказав, що "поки таких поправок не розробляють". За його словами, рішення, найімовірніше, ухвалюватимуть у межах виборчого права, щоб "не чіпати закон про воєнний стан".
Вибори на захоплених територіях у будь-якому разі відбудуться 2023 року, "зокрема щоб продемонструвати легітимність влади", заявило джерело, наближене до Держдуми. Організацією процесу займається управління президента із внутрішньої політики, для якого "зараз це головне завдання", наголосило воно.
Добору кандидатів поки не розпочали, каже федеральний чиновник. На його думку, це питання найближчих місяців. Джерело, наближене до Держдуми, вважає, що ставку зроблять передусім на місцевих політиків і громадських працівників, однак, за його словами, "таких не завжди просто знайти".