СБУ повідомила про підозру депутата Держдуми РФ Делімханова: він командував кадировцями під час штурму "Азовсталі"

СБУ повідомила про підозру депутата Держдуми РФ Делімханова: він командував кадировцями під час штурму "Азовсталі" СБУ зібрала докази, що під командуванням Делімханова кадировці штурмували "Азовсталь"
Скріншот: Kadyrov_95 / Telegram
Служба безпеки України оголосила про підозру депутату Держдуми РФ Адаму Делімханову, який брав участь у захопленні Маріуполя Донецької області. Про це повідомив 12 січня пресцентр СБУ.

У спецслужбі зазначили, що Делімханов входить до найближчого оточення глави Чечні Рамзана Кадирова.

"Саме за його вказівкою на початку повномасштабного вторгнення Делімханов прибув до тимчасово окупованої частини Донецької області. Там він очолив угруповання ворожих військ, до складу яких входили загони управління Росгвардії та МВС РФ у Чеченській Республіці", – ідеться в повідомленні.

За інформацією СБУ, із лютого до травня 2022 року під командуванням Делімханова кадировці воювали проти підрозділів сил оборони на східному фронті, зокрема брали активну участь у штурмі металургійного комбінату "Азовсталь".

Окрім того, зазначили у спецслужбі, російський депутат розповсюджував за допомогою власного Telegram-каналу пропагандистське відео Кадирова, де він виправдовує збройну агресію проти України.

У СБУ наголосили, що зібрали беззастережні докази провини Делімханова. На їх підставі слідчі повідомили російського депутата про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво у зміні кордонів території України), ч. 3 ст. 436-2 (виправдання збройної агресії РФ проти України) Кримінального кодексу України.

"Тривають комплексні заходи щодо притягнення його до відповідальності", – додали в СБУ.

Кадиров навесні 2022 року неодноразово згадував Делімханова у своєму Telegram, називаючи його відповідальним за напрямок Маріуполя під час так званої спецоперації.

"Делімханов разом із командувачем 8-ї гвардійської загальновійськової армії генерал-лейтенантом ЗС РФ Андрієм Мордвічевим тісно взаємодіє, особисто контролює ситуацію на всіх напрямках у Маріуполі", – писав Кадиров у квітні.

Контекст

Російські війська оточили Маріуполь у перші дні повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке почалося 24 лютого. Окупанти не змогли взяти місто штурмом і почали скидати на нього авіабомби й обстрілювати. Від початку березня Маріуполь перебував у блокаді, із другої половини травня – у повній окупації. Оборона міста тривала 86 днів.

Завод "Азовсталь" – останній об'єкт, який у Маріуполі утримували українські військові. Серед них – бійці Національної гвардії, зокрема полку "Азов", співробітники СБУ, військовослужбовці ЗСУ, прикордонники й поліцейські.

2 травня на територію "Азовсталі" прорвалися окупанти, там почалися активні бої, але українські захисники тримали оборону, незважаючи на брак води, їжі та ліків. Окупанти регулярно штурмували "Азовсталь", обстрілювали підприємство і скидали на нього авіабомби.

16 травня президент України Володимир Зеленський і Генеральний штаб Збройних сил України повідомили, що з "Азовсталі" розпочали евакуацію українських військовослужбовців, зокрема тяжкопоранених. Станом на кінець жовтня, за інформацією начальника штабу "Азову" Богдана Кротевича (Тавра), у полоні було приблизно 2 тис. захисників Маріуполя, зокрема 700 азовців.

Частина захисників Маріуполя вже повернулася з полону, серед них – п'ятеро керівників гарнізону, зокрема командир полку "Азов" Денис Прокопенко (Редіс) і його заступник Святослав Паламар (Калина). За умовами обміну керівники гарнізону мають залишатися в Туреччині до кінця війни.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати