Досягнення стратегічної перемоги в Україні є малоймовірним, попри спроби наступу в Донецькій області й масовані удари по українській інфраструктурі. Москва, як стверджує видання, не змогла змінити баланс сил на свою користь.
На головному напрямку фронту – на Донбасі – російські війська за тривалий період просунулися приблизно на 60 км. Для порівняння: під час Другої світової війни Червона армія подолала орієнтовно 1,6 тис. км від Москви до Берліна менш ніж за чотири роки.
Сучасне поле бою значно ускладнює наступальні операції. У 10–30-кілометровій зоні навколо лінії фронту масове використання безпілотників створює постійну загрозу для скупчення техніки й особового складу. Навіть у разі прориву оборони російські підрозділи мають труднощі з розвитком успіху.
До кінця минулого року Росія втрачала більше військових, ніж могла мобілізувати або набрати за контрактом. Новобранці часто мають низький рівень підготовки, експерти фіксують падіння морального духу і зростання випадків дезертирства.
Окрім того, російські сили втратили доступ до контрабандних терміналів супутникового зв'язку Starlink, які використовували для координації та наведення. Паралельно російська влада обмежила доступ до месенджера Telegram – одного з основних інструментів комунікації військових на передовій, що додатково ускладнило управління.
Москва дедалі більше покладається на фінансові стимули. За даними аналітичного центру Re: Russia, які наводить ЗМІ, із червня 2025 року середній підписний бонус для контрактників зріс на 0,5 млн руб. – до 2,43 млн руб. (приблизно $32 тис.). Водночас імовірність загибелі або поранення, проблеми з виплатами компенсацій родинам загиблих і неналежна підтримка ветеранів підвищують вартість вербування.
Річні витрати на війну оцінюють у 5,1 трлн руб. – це еквівалент приблизно 90% федерального бюджетного дефіциту. Оборонні видатки становлять орієнтовно 8% ВВП. Водночас інші сектори економіки скорочуються, зростають боргові виплати, а перспективи нафтових доходів залишаються слабкими.
У статті йдеться про те, що навіть імовірне завершення війни може спровокувати економічну турбулентність: перерозподіл ресурсів із військової сфери, потреба працевлаштування військових, які повернуться з фронту, і брак інвестицій можуть спричинити глибоку рецесію.
Очікування, що переговори автоматично принесуть Путіну значні територіальні здобутки, на думку авторів матеріалу, є малоймовірними. Україна навряд чи погодиться поступитися стратегічно укріпленими позиціями. Хоч США і скоротили пряме фінансування війни на 99%, Вашингтон і далі продає Європі озброєння, яке передають Києву. Якщо будь-яка мирна угода передбачатиме гарантії безпеки, закріплені міжнародним договором, її доведеться ратифікувати Сенату Сполучених Штатів.
Припинення бойових дій може поставити перед російським суспільством питання щодо втрат, економічних витрат і дедалі більшої залежності від Китаю у фінансовій і військовій сферах. Історично повернення великої кількості ветеранів після воєн створювало додаткові політичні ризики для влади.
"Путін не може відмовитися від війни, але ціна її продовження зростає", – зазначають автори.