Швець: Наступ на Крим буде дуже тяжкою битвою, пов'язаною з великими втратами. Але я не відкидаю, що ворог драпатиме, задерши штани
13 квітня 2023, 11.51 Этот материал также можно прочитать на русском
Юрій Швець, колишній радянський розвідник і однокурсник президента РФ Володимира Путіна по інституту КДБ, який живе у США, вважає, що під час майбутнього контрнаступу Україні необхідно звільнити від російських окупантів усю свою материкову територію, а щодо деокупації тимчасово захопленого півострова Крим ухвалювати рішення з урахуванням перебігу контрнаступу.
Про це він розповів в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
РЕКЛАМА
"Я думаю, що керівництво України – і цивільна влада, і командування ЗСУ, – порадившись із народом, почувши настрій народу, мають з олівцем і з аркушем паперу посидіти й підрахувати плюси та мінуси. Наступ на Крим зараз, цьогоріч, буде дуже тяжкою битвою, пов'язаною з дуже великими втратами. Буде багато крові", – сказав він, відповідаючи на запитання щодо ризику застосування президентом РФ Володимиром Путіним ядерної зброї в разі, якщо Україна почне деокупацію Криму.
За словами ексрозвідника, звільнення півострова з великими втратами для України – найгірший варіант розвитку подій.
"Звісно, є варіант, якого я не відкидаю, – що ворог драпатиме, задерши штани, як це було вже в Харківській області кілька місяців тому, – додав Швець. – Але найгірший варіант – це може бути пов'язане з дуже тяжкими втратами для України. До того ж тут що для мене важливо – важливо, хто гине. З боку України це гине цвіт нації, а з боку Російської Федерації – це генетичне сміття переважно. Неадекватний обмін відбувається".
Швець висловив думку, що "можна ж по-різному повернути свою територію".
"Я вважаю, що абсолютно необхідно під час майбутнього контрнаступу звільнити всю материкову частину України, тобто всю територію до [адміністративного] кордону із Кримом. Для початку. Ну а потім підрахувати, подивитися всі плюси та мінуси, що робити далі. Усе залежатиме від того, як відбуватиметься цей контрнаступ. Якщо він буде із криком "ура!" – треба йти далі і брати його [Крим]. Щодо ядерного удару, то я в нього не вірю", – додав ветеран КДБ.
РЕКЛАМА
Контекст
- РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного та південного напрямків. У квітні сили оборони України вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частину Херсонської, Миколаївської та Харківської областей. Зараз найінтенсивніші бої тривають на сході України.
- Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, зокрема Криму.
- 28 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ готуються до відновлення активної деокупації. Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов на початку січня сказав, що Україна навесні планує серйозний наступ. Резніков казав, що контрнаступ Збройних сил України може розпочатися у квітні або у травні, а на початку квітня сказав, що він розпочнеться, "коли Генштаб вирішить, що час настав". Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль припустив, що це може статися влітку.
- 25 березня Зеленський казав, що Україні потрібна додаткова військова підтримка – зокрема, ЗСУ необхідні боєприпаси й винищувачі.Глава держави додав, що без достатнього рівня озброєння Україна не відправлятиме своїх військовослужбовців у контрнаступ.
- Секретар РНБО України Олексій Данілов заявляв в інтерв'ю, яке вийшло 5 квітня, що деталі про контрнаступ знає "не більше ніж четверо-п'ятеро людей на планеті".
- Глава Пентагону Ллойд Остін 11 квітня заявив, що в України є багато можливостей, які необхідні для успіху в контрнаступі. Директор ЦРУ Вільям Бернс того самого дня казав, що прогрес України на полі бою визначить перспективи дипломатії, тому "протягом найближчих місяців на карту поставлено дуже багато".
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
ЧитатиРЕКЛАМА
