Першим дипломатичним кроком для зняття напруги на кордоні з Росією має стати, на думку Смешка, доопрацювання Будапештського меморандуму окремою угодою.
"Така угода розшифрувала б на майбутнє покрокові елементи забезпечення недоторканності наших кордонів у зв'язку з тим, що Україна зробила безпрецедентний крок щодо знищення третього ядерного арсеналу у світі. До цього міг би приєднатися НАТО – як колективний новий член-підписант – з урахуванням руйнування системи нерозповсюдження ядерної зброї у світі та втрати частини територій України через те, що попереднє трактування договору не забезпечило його автоматичної реалізації", – сказав Смешко.
На думку політика, найперспективнішим напрямом для України є зараз реалізація проєкту "Тримор'я" – це ініціатива 12 країн ЄС, розташованих між Чорним, Балтійським та Адріатичним морями.
"Друге – це посилення двосторонніх відносин України з країнами Євросоюзу та НАТО. Приклад – сім країн НАТО та ЄС, які вже підписали двосторонні заяви про європейську перспективу України, а також реалізація у перспективі конфедерації у межах "Тримор'я", що могло б значною мірою вплинути на динаміку розвитку Європейського союзу та НАТО", – наголосив він.
Безпечна Європа неможлива без демократичної України з її найкращими стратегічними партнерами – Польщею та Литвою, сказав Смешко.
Контекст
Будапештський меморандум було підписано 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія та США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету та кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не лише ядерної. Окрім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. Натомість Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон та прем'єр Великобританії Джон Мейджор.
Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим та розпочавши збройну агресію на Донбасі.
Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви 28 липня 2020 року в Любліні підписали декларацію про створення "Люблінського трикутника". Учасники "Люблінського трикутника" мають намір координувати дії для захисту міжнародного права в умовах російської агресії проти України у тристоронньому форматі та за участю НАТО, ООН, ЄС, Ради Європи й ОБСЄ.
За підсумками третього засідання міністрів закордонних справ "Люблінського трикутника" у Вільнюсі 6-го та 7 липня 2021 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав цей формат співпраці альтернативою "русскому миру".
2 грудня президенти України, Польщі та Литви Володимир Зеленський, Анджей Дуда та Гітанас Науседа провели переговори у форматі відеоконференції. За їхніми результатами президенти схвалили спільну заяву, в якій закликали міжнародну спільноту посилити санкції проти РФ у зв'язку з її агресією, що триває проти України, а Кремль – до деескалації ситуації через відведення своїх військ від кордону України та з її тимчасово окупованих територій.
20 грудня Зеленський, Дуда і Науседа зробили спільну заяву про чітку прихильність до подальшого розширення співробітництва щодо широкого кола питань, таких як безпека, оборона, економіка, енергетика та інші, зокрема в межах формату "Люблінського трикутника". "Литовська Республіка та Республіка Польща підтверджують повну підтримку членства України в ЄС та НАТО", – ідеться у заяві.
+6 Київ
