"Це абсолютно правильна логіка у ЗСУ при такій тотальній перевазі в кількості російської артилерії. Її ефективність залежить від наявності боєприпасів, якщо їх не буде, то толку з того заліза?" – вважає він.
За його словами, певний запас боєприпасів у росіян є на лінії фронту. Але через інтенсивність бойових дій він швидко закінчиться.
"Тоді вони перейдуть на голодний пайок. Відповідно, українській піхоті буде легше оборонятися й наносити ураження противнику", – пояснює експерт.
На території самої Росії є дуже великі запаси боєприпасів, каже Пятаков, але їх ще потрібно доправити до лінії фронту. Спочатку – залізницею, а потім – розвезти вантажівками до бойових підрозділів. Над руйнуванням цієї логістики ЗСУ якраз і працюють.
"Ми бачимо, що після знищення арсеналів пішли вже удари по російських базах паливно-мастильних матеріалів, по залізниці, по мостах. І це правильно, бо ускладнює противнику підвезення", – зазначає експерт.
Щоб убезпечитися від українських ракет, РФ тепер змушена переносити склади на 90–100 км глибше в тил. Тобто перевезення боєкомплекту, палива та продовольства до передових позицій забиратиме більше часу й зусиль.
Крім того, саме такі розтягнуті на десятки кілометрів колони вантажівок будуть бажаною ціллю для ЗСУ. Як їх можна атакувати, було видно в лютому – березні під час боїв у Київській, Чернігівській та Сумській областях, каже Пятаков.
Він уточнює, що дальність і прицільну точність влучання по російських складах та базах забезпечує ЗСУ саме західна зброя. Ракета з HIMARS має GPS-наведення і може бити по невеликих цілях, таких як штаб або заглиблений командний пункт.
"Це як "Жигулі" і Mercedes", – порівнює колишні радянські та американські ракетні системи фахівець.