Заявляючи про рішення, регулятор вказав на, "як і раніше, складні" зовнішні умови для російської економіки та "значні обмеження економічної діяльності".
Однак, на думку економістів, озвучену у пресрелізі, ЦБ вдалося стабілізувати російську валютну та фінансову систему за допомогою радикальних заходів, таких як високі відсоткові ставки, обмеження на відтік грошей із країни та вимога, щоб імпортери продавали валютний виторг за рублі.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну і, як наслідок, санкцій США, Європейського союзу та інших країн, що обмежують угоди з російськими банками, фізичними особами та компаніями, облікова ставка зросла до рівня 20%.
У квітні ЦБ розпочав її поступове зниження і тепер заявив про встановлення довоєнного рівня. Але аналітики сумніваються у реальності оголошених ЦБ успіхів рубля і всієї російської економіки.
"Заява регулятора тільки на перший погляд звучить заспокійливо. Зниження інфляції, згідно із заявою, сталося "завдяки коректуванню цін на невелику групу товарів та послуг". Справді, у лютому й на початку березня частина товарів різко подорожчала – це і техніка, і ліки, і різні продукти на кшталт цукру та бананів. Відповідно те, що подорожчало на паніці, зараз дешевшає. Але ціни на інші товари й далі зростають, і причини цього зростання навряд чи можна легко усунути", – прокоментувала новину Ольга Шаміна, редакторка відділу економіки "Русской службы ВВС".
На її думку, заяви ЦП про те, що панічне скуповування населенням товарів минуло, свідчать не про покращення ситуації, а про зниження споживання через падіння доходів.
"Із року в рік основним драйвером російської економіки було споживання: люди активно купували після кризи 2008–2009 років, після кризи 2014–2015 років, спровокованої анексією Криму та першими санкціями, і після пандемії коронавірусу, навіть незважаючи на багаторічне падіння реальних доходів (гроші, які залишалися в людей на руках після всіх обов'язкових платежів). Зараз економіка може втратити цей драйвер", – каже вона.