Війна в Україні

У березні 2022-го Путін просив Шольца визнати Крим "російським", а Донбас – "незалежним" і хотів зустрічатися з канцлером і Макроном без Зеленського – Bild

29 серпня 2023, 15.04 Этот материал также можно прочитать на русском

Шольц перед вторгненням РФ в Україну намагався вести очні переговори з Путіним, після 24 лютого 2022 року канцлер перейшов до телефонної дипломатії. Фото: kremlin.ru

Президент країни-окупанта РФ Володимир Путін 4 березня 2022 року в телефонній розмові переконував канцлера Німеччини Олафа Шольца визнати "незалежними" Донецьку й Луганську області та погодитися із тим, що окупований Крим є частиною Росії. Про це 28 серпня пише Bild.

Видання посилається на журналіста Стефана Ламбі, який раніше дістав доступ до стенограми розмови Шольца з президентом Франції Еммануелем Макроном, де лідери країн розглядають переговори з Путіним, та описує цю розмову у своїй книжці "Надзвичайні ситуації – управління під час війни".

Згідно зі стенограмою, канцлер сказав Макрону, що ситуація "кращою не стає", а глава Кремля "зовсім не скаржиться на санкції", що стривожило Шольца. Французький лідер, цитує Bild книжку журналіста, додав, що Путін у розмові з ним також не згадував про санкції.

Канцлер Німеччини наголошував, що Путін знову говорив лише про своє бачення ситуації в Україні та ймовірного компромісу й згадував "про демілітаризацію, денацифікацію".

Також глава Кремля, зазначає Ламбі в книжці, просив канцлера ФРН про те, щоб український Крим "визнали частиною Росії", а Донецьку та Луганську області – "незалежними". Коментуючи цей момент у розмові з Макроном, Шольц наголосив, що у висловлюваннях і позиції Путіна не було "нічого нового, прямо скажімо".

Німецький лідер, пише Bild, запитував у Путіна під час цієї розмови, чи можлива "рано або пізно" чотиристороння зустріч щодо України за участю Путіна, Шольца, Макрона й Зеленського.

За словами канцлера, Путін від цієї ідеї "не відмовився повністю", але він назвав дві умови. Згідно з першою з них, ця зустріч не мала стати приводом для припинення вогню, другою умовою була відсутність президента України на цій зустрічі.

Ламбі в книжці пише, що Шольц зі сміхом розповідав Макрону про те, що, на думку глави Кремля, якою він поділився з канцлером, українська делегація після початку війни нібито поїхала до Польщі, "бо хотіла поговорити з президентом Сполучених Штатів, щоб дістати вказівки".

Макрон підтвердив, що в нього відбувся схожий діалог із російським президентом, який також не привів до конструктивного результату.

Контекст

Німеччина від початку війни 2014 року надавала Україні фінансову допомогу, допомагала лікувати поранених українських військовослужбовців, але відмовлялася від надання зброї. Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року ФРН змінила свою позицію щодо постачання зброї до зон конфлікту й погодилася постачати озброєння в Україну.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила в червні 2023 року, що від початку повномасштабної війни Німеччина надала Україні допомоги, включно з військовою, на €16,8 млрд. Вона повідомила, що Німеччина виділить Україні додатково €381 млн гуманітарної допомоги у 2023 році. За словами Бербок, ці кошти підуть "на все" – від генераторів до харчових продуктів і наметів для тих, хто нещодавно став біженцем або втратив свій будинок.
Шольц засудив Путіна за вторгнення в Україну та поклав провину за війну на президента РФ. Зокрема, він заявляв, що ненависть Путіна до вільної України більша, ніж його інтерес до розвитку власної країни, і називав главу Кремля "розпалювачем війни", який "убив безліч дітей і старих людей". Водночас канцлер ФРН завжди залишався прибічником дипломатії і заявляв про те, що з Путіним треба "розмовляти", попри всі розбіжності. В інтерв'ю Augsburger Allgemeine 21 серпня він заявив, що Захід не планує змінити режим Путіна в РФ.