Про це речник МЗС України Олег Ніколенко заявив 27 березня у Facebook, коментуючи звіт УВКПЛ, у якому йдеться, що перевірки Служби безпеки України на об'єктах Української православної церкви Московського патріархату можуть мати "дискримінаційний характер".
"Україна – демократична держава, у якій гарантується свобода віросповідання. Водночас свобода не тотожна праву займатися діяльністю, яка підриває національну безпеку. Закликаємо УВКПЛ утримуватися від незбалансованих політичних оцінок, а базувати свої доповіді на фактах", – написав Ніколенко.
УВКПЛ звернуло увагу на перевірки СБУ на об'єктах УПЦ МП у своєму звіті про ситуацію з дотриманням прав людини, який охоплює період із 1 серпня 2022 року до 31 січня 2023-го.
Контекст
УПЦ МП – частина Російської православної церкви (РПЦ), вона офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
На соборі 27 травня УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" і управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".
У Православній церкві України вважають, що зміна статуту – це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату".
Україна ввела санкції проти низки представників УПЦ МП, а деяких позбавила громадянства.
Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб держава-агресор не мала жодної ниточки, за яку могла б смикати українське суспільство".