В ООН вважають, що перевірки СБУ у храмах УПЦ МП можуть мати "дискримінаційний характер"

В ООН вважають, що перевірки СБУ у храмах УПЦ МП можуть мати "дискримінаційний характер" СБУ повідомляла щодо проведення низки контррозвідувальних заходів на об'єктах УПЦ МП у різних регіонах України
Фото: ssu.gov.ua
Управління верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ) у своєму звіті про ситуацію з дотриманням прав людини, що охоплює період із 1 серпня 2022 року до 31 січня 2023 року, звернуло увагу на перевірки Служби безпеки України на об'єктах Української православної церкви Московського патріархату.

Звіт оприлюднили 24 березня.

У документі зазначено, що СБУ протягом звітного періоду провела перевірки (у звіті їх назвали обшуками, а українська спецслужба у своїх релізах називала це контррозвідувальними заходами, з повідомлень випливало, що йдеться про огляди, а не обшуки).

УВКПЛ зафіксувало проведення перевірок на об'єктах УПЦ МП у Києві, Рівненській, Житомирській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Хмельницькій, Черкаській, Волинській, Херсонській, Тернопільській, Полтавській і Закарпатській областях.

"У деяких випадках співробітники СБУ допитували кількох священнослужителів із використанням поліграфа", – наголосили автори звіту.

За спостереженнями УВКПП, СБУ оголосила про підозру щонайменше трьом особам: двом – за порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань і за іншими ознаками й одній – за кількома статтями Кримінального кодексу України, включно із зазіханням на територіальну цілісність України та запереченням збройної агресії РФ.

"УВКПЛ занепокоєне через те, що дії держави, спрямовані проти УПЦ, можуть мати дискримінаційний характер. УВКПЛ також нагадує про необхідність забезпечити, щоб усі особи, яким висунули кримінальні обвинувачення, користувалися всім спектром прав на справедливий судовий розгляд", – резюмували автори звіту.

Контекст

УПЦ МП частина Російської православної церкви (РПЦ), вона офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".

На соборі 27 травня УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з патріархом РПЦ Кирилом, який підтримав вторгнення РФ в Україну, проте не засудила його.

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті встановила, що рішення УПЦ МП "не призвели до розриву церковно-канонічного зв'язку з РПЦ" і управління УПЦ МП "продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування".

У Православній церкві України вважають, що зміна статуту це "спроба приховати те, що УПЦ залишається в юрисдикції Московського патріархату".

Україна ввела санкції проти низки представників УПЦ МП, а декого позбавила громадянства.

Президент України Володимир Зеленський пояснив, що санкції ввели, "щоб у держави-агресора не було жодної ниточки, за яку вона могла б смикати українське суспільство".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати