+2 Київ
Путін не досяг угоди за підсумками п'ятигодинних переговорів із представниками США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, але він і не розраховував на це. Серйозних шансів добитися всіх бажаних поступок цього разу було мало, але він готовий до тривалих переговорів, пише автор.
На його думку, Кремль влаштовує затяжний переговорний процес, оскільки він дає змогу Москві продовжувати наступ в Україні й посилювати тиск на інфраструктуру та моральний дух країни.
Путін посилює риторику і наполягає на здаванні Києвом 20% Донецької області, які залишилися під його контролем. Він також виступив із різкими заявами на адресу НАТО, заявивши про готовність до конфронтації в разі загроз із боку Європи. У Москві заяви Заходу про ймовірний напад Росії на Європу інтерпретують як ознаку ворожих намірів самої Європи.
На тлі цього Росія демонструє, що не перебуває в міжнародній ізоляції. Путін з офіційним візитом відвідав Індію, де зустрівся із прем'єр-міністром Нарендрою Моді й підписав угоду про співпрацю до 2030 року. Попри тиск із боку США, Індія й далі закуповує російську нафту й обговорює розширення торговельно-військової співпраці.
Одночасно посилюються контакти з Китаєм. У Москві відбулися переговори з главою МЗС КНР, проте спроби західних лідерів переконати Пекін натиснути на Кремль успіху не мали. На цьому тлі Зеленський зазнає дедалі більшого тиску із закликами до переговорів.
Що впевненіше почувається Путін і що сильнішими є позиції Росії на фронті й на міжнародній арені, то менше в нього стимулів іти на компроміс щодо України, наголошує автор.
