0 Київ
"Зараз черговий персонал працює у бронежилетах, а шахтарі безпечно проживають у шелтерах на значній відстані від лінії фронту. На території діють підземні й наземні бетонні "укриття", – розповів гендиректор "Метінвест Покровськвугілля" Андрій Акулич.
2023 року Україна забезпечувала себе власним коксівним вугіллям на понад 90%. На підприємствах Покровського майданчика працює 3,5 тис. осіб, які відповідають за базову життєздатність шахти, видобування і збагачення вугілля.
"У разі втрати Покровська наші підприємства будуть змушені використовувати виключно імпортне коксівне вугілля. Але обсяги такого імпорту можуть не забезпечити потреби металургів у коксі на необхідному рівні", – заявили в об'єднанні "Укрметалургпром".
Експерти металургійного об'єднання вважають, що заводам знадобиться мінімум 1−1,5 року, щоб перелаштувати логістику під отримання великих партій імпортного коксівного вугілля. Традиційними для України постачальниками коксівної сировини є США, Австралія, Колумбія, Казахстан, Польща та Чехія. Останні дві країни мають можливість постачання залізницею, а інші – лише морським шляхом. Такий розвиток подій призведе до значного здорожчання собівартості української продукції.
У разі втрати Покровська в "Укрметалургпромі" прогнозують скорочення виробництва на 50% і нижче (на підприємствах, які у сталеплавильному процесі використовують чавун).
"Замість нарощування виробництва до 10 млн тонн, воно може впасти до 3,5 млн тонн на рік і навіть нижче. До прикладу, у попередні два роки українські підприємства виробили 6,26 і 6,23 млн тонн сталі. У 2024 році – ідеться про 7,2−7,3 млн тонн", – пише NV.
