Україна зайшла в глухий кут у вирішенні двох питань, пов'язаних із Росією

Війна в Україні

Заходу бракує політичної волі, щоб знайти рішення в питаннях трибуналу для країни-агресора Росії за напад на Україну й компенсації коштом російських активів за кордоном. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 9 вересня під час панельної дискусії на форумі Ялтинської європейської стратегії (YES), трансляцію вів YouTube-канал Фонду Віктора Пінчука.

"Є два запитання – міжнародний трибунал проти Росії та механізм компенсації. На жаль, зараз ми десь у глухому куті стосовно обох із них, оскільки ми маємо розбіжності по першому питанню і спостерігаємо очевидний брак єдності із другого питання. Я вдячний усім, хто нас підтримує, але хочу, щоб нас не засмоктало це болото правничих питань. Коли політики знаходять якусь проблему й мають політичну волю її вирішити, то правники завжди знаходять спосіб це зробити", – сказав він.

Міністр зазначив, що українська сторона працює над розв'язанням цих проблем і з Європою, і з Америкою.

"Я поважаю їхню позицію, але я бачу, що є певний брак політичної волі прийти до вирішення цих питань. Я не хочу, щоб усе це якось потонуло в говорильні, постійних розмовах. Тим часом рішення не знаходиться", – додав він.

Контекст

Росія почала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей.
Україна наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші схожі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.
Генеральна Асамблея ООН 14 листопада ухвалила резолюцію щодо необхідності притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права, а також про створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російським агресором.
Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина й Латвія).
Про формат трибуналу триває дискусія, говорив наприкінці березня представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Генпрокурор України Андрій Костін розповідав, що розглядають три основні моделі: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН і Україною та "гібридний" варіант.
У серпні у МЗС повідомили, що обговорюють уже лише дві моделі: на підставі угоди з ООН та "інтернаціоналізовану", гібридну модель, яка базується на національній судовій системі України із залученням міжнародних елементів.
У липні 2023 року посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич повідомляв, що створення спецтрибуналу для РФ щодо злочину агресії проти України підтримує 38 країн, писав "Укрінформ".