Він зазначив, що зараз розглядають три варіанти створення трибуналу, два з них пропонує Україна.
Серед варіантів:
- створення спецтрибуналу щодо злочину агресії на підставі багатостороннього міжнародного договору за прикладом Нюрнберзького трибуналу (оптимальний, із погляду української сторони);
- створення спецтрибуналу на підставі угоди між ООН та Україною після ухвалення спеціальної резолюції Генасамблеї ООН про створення такого трибуналу;
- гібридна модель трибуналу на базі застосування українського права з деякими міжнародними елементами.
"Ми продовжуємо діалог із нашими партнерами щодо того, щоб була обрана саме та модель, яка забезпечить на міжнародному рівні притягнення до відповідальності й покарання саме найвищого керівництва країни-агресора. Ми розуміємо, що процес створення цього трибуналу не може бути простим і швидким, але вже проведена робота і ми маємо підтримку – понад 20 держав, які включилися в роботу щодо обговорення юридичного механізму створення цього трибуналу", – підкреслив Костін.
Він також додав, що вже запрацювала база даних про основні міжнародні злочини – Core International Crimes Exchange Database.
"Країни, які зараз збирають докази злочинів, – а це не тільки наша держава, це також 20 країн, які відкрили власні кримінальні провадження щодо воєнних злочинів, які скоює Росія на нашій землі, – вони збирають докази, і ця база буде об'єднувати інформацію про всі докази, які збираються різними країнами для того, щоб ми могли ними обмінюватися і застосовувати у власних кримінальних провадженнях. Не тільки ми як країна, але й наші партнери. Наша головна мета – не допустити того, щоб докази воєнних злочинів десь зникли, пропали чи не були використані з метою притягнення до відповідальності", – резюмував генпрокурор.