Захід схиляється до "гібридного" варіанта трибуналу щодо злочину агресії проти України

Війна в Україні

Захід схиляється до "гібридного" варіанта трибуналу для відповідальних за злочини агресії проти України. Про це 21 квітня повідомила "Німецька хвиля" із посиланням на високопосадовця ЄС.

За його словами, у Брюсселі та країнах G7 вважають, що варіант, який об'єднує українську юрисдикцію та процес на основі міжнародного права, є найреалістичнішим і дасть змогу притягнути винних до відповідальності.

Посадовець зазначив, що ідею створення міжнародного трибуналу на основі української юрисдикції підтримують деякі експерти Євросоюзу у сфері міжнародного права.

"Трибунал служитиме політичному імперативу, який полягає у притягненні до відповідальності", – сказав співрозмовник.

Він також додав, що для ЄС украй важливо, щоб Україна ратифікувала Римський статут.

Контекст

Країна-агресор Росія почала повномасштабну війну проти України 24 лютого 2022 року. Фактично РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частину Донецької та Луганської областей.
Київ наполягає на створенні спеціального трибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші такі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи щодо таких злочинів.
Необхідність створення спецтрибуналу для Росії вже підтримала низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ, а також окремі країни (наприклад, Франція, Німеччина і Латвія).
2 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що міжнародний центр із розслідування злочину агресії РФ проти України працюватиме в Гаазі, і наголосила, що цю роботу запустять дуже швидко. У ній братимуть участь європейське агентство Євроюст, Україна, Нідерланди і партнери з Об'єднаної слідчої групи, яка розслідувала катастрофу рейсу МН17.
Про формат трибуналу триває дискусія, говорив наприкінці березня представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. Генпрокурор України Андрій Костін розповідав, що розглядають три основні моделі: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН та Україною і "гібридний" варіант.