-2 Київ
Це перший вирок за воєнні злочини окупаційних військ на території Росії.
За матеріалами справи, 9 січня 2025 року Іванов (позивний Ярий) разом із трьома іншими військовими (Білий, Бум і Лебідь) виконав наказ командира на позивний Рязань і розстріляв двох українських військовополонених 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ в лісі на південний схід від села Гуєво Суджанського району Курської області. У полон Рязань наказав брати лише офіцерів. Під час розстрілу полонені не чинили опору й піднімали руки вгору. Суд розглянув письмові докази, відео слідчих експериментів і дані з дрона, а також допитав свідків, які підтвердили участь Іванова.
Сам обвинувачений визнав провину, розкаявся й погодився давати свідчення. На засіданні 20 лютого на пропозицію судді промовити останнє слово, той заявив, що йому "нема чого сказати".
"Єдине можу попросити вас: суворо не карайте", – додав Іванов.
Іванова визнали винним за ч. 1 ст. 28 і ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнний злочин з умисним убивством, який вчинила група осіб). Прокурор просив довічне ув'язнення, зазначивши, що всі докази й свідчення підтверджують провину обвинуваченого.
Суд також частково задовольнив цивільний позов: Іванов солідарно з урядом РФ має виплатити 50 млн грн на користь 14-річного сина одного з убитих українських військових.
Іванов родом із Севастополя, його призвали в російську армію у грудні 2024 року, після чого його підрозділ спрямували в Курську область, указали журналісти.
