За словами заступника глави ОП, до війни планували у 2022 році реалізувати проєкт з обладнання кордону не тільки фортифікаційними спорудами, а й спеціальними засобами спостереження.
Російське вторгнення, за словами Тимошенка, внесло свої корективи, але на Волині це питання зараз вирішують на рівні обласної, місцевої влади та Держприкордонслужби.
"Військові облаштували справді серйозні загородження, а місцева влада допомогла з камерами стеження. Тут застосували і тепловізійні камери. Важливо, що за ділянками кордону можна спостерігати онлайн", – наголосив Тимошенко.
Він зазначив, що на волинській ділянці кордону працюють пункти пропуску.
"Бачили сьогодні маріупольців, яких окупаційна влада "евакуювала" на територію Росії. Люди змушені перетинати кордон з боку Білорусі і користуватися прикордонними пунктами пропуску тут", – розповів заступник глави Офісу президента.
Тимошенко запевнив, що "кордон захищений і в Сумській, і в Чернігівській, і у Київській, і у Житомирській, і у Рівненській, і, звичайно, Волинській областях".
Сучасною системою стеження на державному кордоні, додав він, можуть похвалитися не всі регіони, але в Офісі президента пообіцяли закрити це питання, "щоб моніторинг ситуації був на найвищому рівні".
Контекст
Російські війська з 24 лютого заходили в Україну, зокрема, з Білорусі, хоча за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення РФ міністр оборони Білорусі запевняв українського колегу, що загроз для України з боку Білорусі немає.
З території Білорусі Росія періодично запускає по українських об'єктах ракети, також були випадки злітання з білоруських аеродромів літаків, які обстрілювали Україну. 25 червня росіяни уперше завдали авіаційного удару по Україні з повітряного простору Білорусі з дальніх бомбардувальників Ту-22, повідомляли у ЗСУ.
Наприкінці травня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про необхідність "негайно створювати" оперативне командування біля кордону з Україною та доручив створити "народне ополчення".
22 червня Білорусь почала мобілізаційні навчання біля кордонів України, згодом їх продовжили до 9 липня. На початку липня навчання активізувалися, до країни прибули російські військові льотчики, проводили тренування з десантування.
Президент України Володимир Зеленський 26 червня звернувся до білорусів і заявив, що їх "втягують у війну навіть активніше, ніж у лютому та навесні". Він закликав "простих людей Білорусі" не брати участі у цій війні.
2 липня Лукашенко, не називаючи країн і міст, попередив противників, які нібито загрожують безпеці РБ, що наказав збройним силам республіки "взяти під приціл центри ухвалення рішень у ваших столицях". Він пообіцяв, що у разі удару по Білорусі "відповідь буде миттєвою".