+5 Київ
Господарські суди України, розглядаючи справи щодо відшкодування збитків, завданих воєнною агресією Росії проти України, намагаються фактично "прилаштувати" процесуальне законодавство мирного часу до викликів і потреб воєнного стану, зазначає він.
"Ті заходи і практика, які були напрацьовані починаючи із 2014 року, явно не відповідають сьогоднішнім масштабам війни. У результаті повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну багато наших громадян і суб'єктів господарювання зазнали збитків, втратили своє майно, активи та засоби виробництва. Питання відшкодування збитків, завданих Російською Федерацією, стало актуальним ще із 2014 року, коли відбулася анексія Автономної Республіки Крим і розпочалися бойові дії в Донецькій та Луганській областях України. Проте, незважаючи на тривалу війну, судова практика у справах відшкодування агресором завданих збитків досі неоднозначна й можна сказати, що ще перебуває на етапі свого формування", – пише Стасюк.
Він додав, що головною перешкодою для національних судів у відкритті провадження у справах відшкодування збитків, де відповідачем визначено Російську Федерацію, було положення ст. 79 закону України "Про міжнародне приватне право", згідно з якою встановлено судовий імунітет, який відкидає можливість залучення до участі у справі в національному суді іншої держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави.
"Деякою мірою це питання допоміг вирішити Верховний Суд, коли у своїй постанові від 14 квітня 2022 року (цивільна справа № 308/9708/19) дійшов висновку, що після початку війни в Україні із 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни й розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни", – пояснив суддя.
Як він зазначив у своїй статті на сайті, інші суди враховують це рішення у своїй практиці.
"Зверніть увагу, що фактично сталася ситуація, коли суд з огляду військово-політичні обставини, що загрожують існуванню нашої держави, ухвалив вольове рішення і "підлаштував" у гарному розумінні цього слова національне законодавство", – цитує Сергія Стасюка "Судово-юридична газета".
Водночас суддя визнає, що питання реального виконання рішень судів про відшкодування таких збитків не до кінця вирішене і як найреальніший механізм робити це завдяки конфіскованим активам країни-агресора – як тим, що розташовані на території України, так і тим, що розміщені за кордоном.
