За її словами, у деяких із цих 20 справ може бути не один випадок сексуального насильства, тобто кількість злочинів значно більша, ніж кількість проваджень.
Нацполіція документує ці злочини за трьома напрямами: дзвінки та заяви в поліцію безпосередньо від потерпілих, робота спеціалізованих поліцейських груп, коли вони їдуть у населені пункти і спілкуються там зі свідками, а також соцмережі та ЗМІ, інформацію з яких також перевіряють, і якщо доказів вистачає, відкривають кримінальне провадження.
"Ми розуміємо, що сексуальні злочини – це дуже латентні і складні злочини, коли люди не готові, не хочуть про це говорити і хочуть максимально швидко про це забути. Не кожна людина буде щодо цього звертатися до поліції, і ми не маємо права змушувати їх переповідати ці історії", – каже заступниця міністра.
Сьогодні профільні групи поліцейських працюють у звільнених навесні районах Київської, Сумської та Чернігівської областей. МВС розраховує розпочати таку роботу на всіх деокупованих територіях у міру їх звільнення.