-1 Київ
За його словами, у першій фазі війни президент РФ Володимир Путін розраховував викликати в українців благоговіння.
"Натомість вони стали нацією героїв, від Зеленського до всіх чоловіків, жінок і дітей, які пожертвували собою і разом виступили проти російського натиску. Символом волі країни до спротиву стала "Азовсталь" – сталеливарний завод у нині зруйнованому Маріуполі, який українці якийсь час захищали, незважаючи ні на що", – пише Клут.
Цього місяця цей етап війни закінчився, вважає оглядач. Путін, розуміючи, що ця війна не буде ні швидкою, ні легкою, наказав своїм військам сконцентруватися на захопленні лише сходу та півдня України.
Отже, друга фаза, найімовірніше, буде менш динамічною і більш копіткою. Клут припускає, що кожна сторона здобуватиме, втрачатиме і відвойовуватиме території в нескінченному протистоянні.
Третю фазу війни він розглядає із двох позицій:
- перемога Росії. Це означатиме, що вона повністю знищила українську армію, розчленує або ліквідує Україну як незалежну державу, підкоривши собі її населення. Але Клут не вірить у такий сценарій, бо Україна з кожним днем отримує дедалі більше зброї;
- перемога України, повернення на позицію 23 лютого. Клут вважає, що це буде катастрофічна поразка, яку Путін не зможе приховати від свого населення. За таким сценарієм він може вирішити завдати тактичних ядерних ударів, щоб Україна здалася. Це буде найгірший з усіх можливих варіантів, який може також втягнути у війну Захід. Проте оглядач сумнівається, що до цього дійде, оскільки, на думку Клута, українська армія не зможе витіснити російські сили.
Найімовірнішим сценарієм Клут вважає тривалу війну, яка приведе до фактичної "нічиєї". За такого сценарію значну частину України буде зруйновано, деякі її регіони так і не зможуть розпочати процес відновлення. Мільйони українських біженців, більшість із яких – жінки та діти, не повернуться додому. Вони осядуть і почнуть нове життя в Західній Європі або ще де-небудь, куди згодом переїдуть їхні чоловіки.
Тим часом Росія на невизначений час стане міжнародною парією, якою вона вже є. Європа поступово позбуватиметься залежності від російських енергоносіїв, перекривши потік грошей, гостро необхідний Кремлю. Технології та комплектування не надходитимуть до Росії, а таланти і далі виїздитимуть із країни. Тому РФ перетвориться на вбогу тоталітарну дистопію, упевнений оглядач. За такого результату рано чи пізно взаємне виснаження змусить обидві сторони розпочати переговори.
"Хай що Київ говорить зараз, він не може повернути собі Крим, Луганськ чи Донецьк. Путін анексував перший із них і визнав "незалежність" так званих республік на Донбасі з очевидним наміром поглинути їх. Він не може відмовитися від цих регіонів і водночас проголосити перемогу вдома. Але Київ має наполягати на збереженні контролю над узбережжям Чорного моря. Інакше Україна буде замкнутою на суші і стане беззахисною у довгостроковій перспективі", – ідеться у статті.
Оглядач вважає, що ймовірна перспектива цієї війни – це корейська модель. Тобто відсутність мирного договору, але вимушене припинення вогню через виснаження обох сторін. Але такий підсумок був би набагато менш перспективним для України, ніж для Південної Кореї, оскільки остання була під явним захистом США і змогла розвинути свою культуру та економіку.
Другий варіант – фінська модель. Під час Зимової війни 1939–1940 років Фінляндія стримала радянське вторгнення, завівши війну у безвихідь. Країна зберегла незалежність в обмін на відмову від деяких територій на користь СРСР. Але Гельсінкі також поступилися частиною свого суверенітету, і фінська сторона стала нейтральною буферною країною, яка координувала свою зовнішню політику з Москвою. Фінляндія змогла стати успішною країною і навіть подала заявку в НАТО. Але за такого сценарію Україні, як і Фінляндії, доведеться чекати на поліпшення ситуації в країні десятиліття.
"Руйнівна реальність путінської війни полягає в тому, що в найближчому майбутньому вона може призвести тільки до безладних і трагічних наслідків. Мало або нічого не буде вирішено. Успіх, хай яким він буде, полягатиме лише в тому, щоб уникнути ще гірших катастроф", – підсумував Клут.
