Зокрема, встановлюють фортифікаційні споруди на опорних пунктах. Також облаштують вогневі споруди на ймовірних шляхах просування противника й підземні укриття для захисту особового складу.
"Для цього використовуються залізобетонні споруди, які встановлюються нижче рівня поверхні ґрунту – з метою максимального збереження життя військовослужбовців. Після подальшого облаштування споруди такого типу дозволять максимально ефективно та безпечно організувати роботу командно-спостережних пунктів, а також взводних і ротних опорних пунктів", – повідомив Павлюк.
Інженерні роботи здійснюють у взаємодії з Київською обласною військовою адміністрацією, зазначив Павлюк.
Контекст
Російські війська з 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема, з Білорусі. Білорусь практично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдавання по Україні ракетних та авіаційних ударів.
10 жовтня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що домовився з лідером РФ Володимиром Путіним про розгортання "спільного регіонального угруповання військ" через нібито високий рівень загроз "на західних кордонах Союзної держави".
Павлюк заявляв 5 січня, що сили оборони України готові зупинити російські окупаційні війська на кордоні з Білоруссю в разі їхньої повторної спроби наступу на Київ.
10 січня начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко заявив, що навколо Києва створено кілька рубежів оборони завдовжки майже 1 тис. км.