-2 Київ
"Є волонтерка Оксана Черцова. Вона викладачка в Інституті міжнародних відносин. Розумна, інтелігентна, знає багато мов, водночас хоробра, не боїться ворога. Коли я приїжджав у Ворзель, ми розвозили продукти і шукали людей, яких треба евакуювати. Нам часто діставалося. Нас зупиняли, оглядали, роздягали. Але вона жодного разу не сказала, що не допомагатиме мені. До останнього дня допомагала", – зазначив Гудаускас.
Він розповів, що найскладніше було доправляти допомогу, коли до Ворзеля зайшли псковські десантники.
"На той час буряти вже пішли на Ірпінь і там усі здохли. Після них були красноярські – у мене навіть шеврон залишився, я знайшов. І ось останніми були найбільші паскуди – псковські десантники. Здорові, огрядні русаки. Ужерті такі. Ще не обвітрені, сонцем не обпалені – видно, свіженькі, десь відсиджувалися", – наголосив співрозмовник.
За його словами, на той час він привозив допомогу разом із Зоряною Корецькою. Десантники вирішили, що вона є агенткою СБУ, і хотіли затримати дівчину.
"В Оксани у дворі були люди, які прийшли брати продукти. І коли це почалося, вибігла Оксана й усі ці ворзеляни. Вони стали між нами та псковськими і сказали: "Ці люди рятують нас тут уже цілий місяць. Хочете їх забрати, вам доведеться нас убити". Я в житті ніколи не бачив такої мужності. Оксана просто підійшла до дула автомата старшого, вперлася грудьми і сказала: "Тобі доведеться вбити мене й усіх, ми цих людей не віддамо". Орки злякалися. Я теж злякався. Думав, нас там усіх покладуть. Але вони просто забрали машину Зоряни та поїхали. А я забив свою машину, люди один в одного сиділи на руках, і ми поїхали", – сказав волонтер.
Волонтер із Бучі, який урятував сотні сімей: Поки мати вмирала, стікаючи кров'ю, російські покидьки ґвалтували на її очах 15-річну доньку. Повний текст інтерв'ю
