Війна в Україні

Захарова назвала плани розмістити миротворців в Україні "іноземною інтервенцією". Раніше у РФ були не проти цього

4 вересня 2025, 11.03 Этот материал также можно прочитать на русском

Захарова пригрозила, що гарантії безпеки, які Україна просить для себе, стануть нібито "гарантіями небезпеки" для Європи Фото: EPA

Країна-агресор Росія відкидає будь-які дискусії щодо розміщення іноземних військ в Україні. Про це заявила речниця російського МЗС Марія Захарова на полях Східного економічного форуму (СЕФ), інформує 4 вересня російське пропагандистське агентство ТАСС.

Вона прокоментувала дискусії в ЄС щодо ймовірного скерування військ у межах гарантій безпеки.

"Росія не збирається обговорювати абсолютно неприпустиму й спрямовану на підривання безпеки іноземну інтервенцію в Україну в будь-якій формі чи форматі", – підкреслила російська дипломатка.

Представниця МЗС країни-агресора відреагувала на інтерв'ю фон дер Ляєн для Financial Times, у якому та заявила, що є "чітка дорожня карта" щодо ймовірного розгортання військ європейських країн на території України.

На думку Захарової, керівництву ЄС "потрібно якось донести до відома, щоб наступного разу, коли вони захочуть пофілософствувати на цю тему, у них була підказка у вигляді російської позиції".

Також вона пригрозила, що гарантії безпеки, які просить Україна для себе, стануть нібито "гарантіями небезпеки" для європейського континенту, пише ТАСС.

У період АТО на Донбасі, коли Росія вже воювала проти України, але ще заперечувала наявність своїх військ і маскувала свої дії під "невизнаними республіками", також обговорювали ймовірне спрямування на Донбас міжнародної миротворчої місії. Україна неодноразово виступала з ініціативою розміщення миротворчих сил, але Росія послідовно блокувала таку можливість.

Однак у вересні 2017 року президент РФ Володимир Путін несподівано підтримав цю ідею, заявивши, що наявність збройної місії ООН пішла б на користь "врегулювання проблеми на південному сході України". Він наполягав на тому, щоб миротворчі війська розміщувалися на лінії зіткнення сторін і "ні на яких інших територіях", причому після відведення військ від лінії розмежування. Окрім того, Росія вимагала, щоб присутність миротворців на Донбасі узгодили з "республіками" (терористичними угрупованнями "ДНР" і "ЛНР").

Ці умови були неприйнятними для України, яка пропонувала запровадити миротворців на всій території непідконтрольних їй районів, включно з кордоном, і наполягала на повному виведенні російської зброї й солдатів. У результаті місії так і не розгорнули.

Контекст

Після саміту лідерів Європи з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні 18 серпня американські та європейські посадовці почали розробляти пропозицію, яка передбачає гарантії безпеки для України. Було створено робочу групу, до якої увійшли радники лідерів країн із питань нацбезпеки, її очолив держсекретар США Марко Рубіо. Серед сценаріїв, які, за даними медіа, розглядає ця група, – скерування військового контингенту в Україну в межах гарантій.
Президент США вважає, що це "не буде проблемою", але в МЗС країни-агресора заявляють про неприйняття будь-яких сценаріїв, які передбачають появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО".
The Guardian зазначало, що вимоги МЗС РФ щодо гарантій безпеки для України ставлять під питання перспективи мирних переговорів: Росія явно суперечить домовленостям, досягнутим на Алясці, – після зустрічі з Путіним Трамп виразно давав зрозуміти, що РФ згодна на західні гарантії безпеки для України. Можливо також, що адміністрація США від початку неправильно інтерпретувала позицію Кремля, писало видання.