0 Київ
Він зазначив, що брав участь у "повномасштабних, повноцінних бойових зіткненнях" ще у 2014–2015 роках, зокрема в "котлі" в районі Дебальцевого Донецької області, і російська армія, маючи значну перевагу в живій силі (майже 15 тис. проти приблизно 3 тис.), не змогла завдати значної поразки українським військовим.
"До початку війни я собі не міг уявити, що має статися, щоб ворог після тієї фактично поразки, зіставляючи кількість їхніх сил і кількість наших сил, вирішив повторно спробувати, тільки у набагато більших масштабах. Тобто перевага ворога була один до п'яти. І те, що повідомляли: на кордонах, там, 100 тис., 200 тис., певна кількість танків, колон та інше... Мені було складно уявити, що ворог із тими силами захоче ризикнути нападати на українську армію", – наголосив Назаренко.
Він пояснив, що українська армія перед повномасштабною війною налічувала приблизно 250–300 тис. осіб, "плюс Нацгвардія, плюс правоохоронні органи, плюс ТрО, плюс просто звичайні українці, які володіють [зброєю] або просто готові воювати".
"Тобто проти української нації, маючи, там, 100, 200, 300 тис. військовослужбовців на кордоні, вони серйозно думали... Їм як мінімум при нормальному розрахунку необхідно було сконцентрувати десь 1–1,5 млн озброєних, підготовлених військовослужбовців. Тоді, можливо, якийсь шанс у них на успіх був би. І то, якщо говоримо про 24 лютого, то це була б дуже напружена війна, яка, у принципі, і зараз лишається", – сказав Назаренко.
За словами офіцера, 24 лютого він "скептично ставився, що ворог дійсно ризикне тією кількістю сил, яку він тоді сконцентрував на кордоні".
"Я вірив абсолютно, що це буде поразка для ворога в будь-якому випадку. І, в принципі, воно так і сталося: поразка під Києвом, пізніше Сумська, Чернігівська області, пізніше це вже поразка в інших таких точках. Тобто, в принципі, те, що відбувається", – зазначив Назаренко.
Заступник комбата "Свободи" Назаренко: Наші люди на окупованих територіях – практично в рабстві. Без інтернету, на якихось пайках, без можливості виїхати, заїхати, під постійним страхом. Читайте повну версію інтерв'ю
