На думку Жданова, після того, як українці прорвали першу лінію оборони окупантів, виявилося, що за нею нічого не було.
"Були окремі гарнізони, які займали якісь містечка і з яких вони почали втікати. Там, найімовірніше, була каскадна паніка", – заявив експерт.
Він вважає, що це показник того, що російські війська не збиралися переходити до "глухої" оборони.
"Я так розумію, вони очікували резервів та наказу на продовження наступу. Вони облаштували першу лінію оборони, далі оборони не було і не було опорних осередків. Вони навіть не виконали ті статути, за якими вони вчилися, як потрібно воювати. Тому коли ми прорвали першу лінію, далі пішла хвиля паніки", – пояснює Жданов.
Коли до чергових позицій окупантів доходила звістка, що ЗСУ на підході, вони кидали позицію і тікали, зазначає він. Окрім того, за даними експерта, ЗСУ застосовували боєприпаси з агітаційними листівками із закликом до російських військових не чинити опору. А якщо ті чинили опір, їх ліквідовували.
"Якщо ні, то вони просто збиралися й утікали. Так сталося в Куп'янську, Балаклії, Ізюмі [Харківської області]. Я думав, що ми хоч в Ізюмі оточимо їх, а вони кинули все, що можна було залишити, посідали до вантажівок, повідбирали у місцевого населення автомобілі, велосипеди й утекли. Темпи відступу були такі шалені, що ми не встигали за ними просуватися", – підсумував Жданов.