+12 Київ
"Чоловік побіг гасити пожежу в хаті, мій батько – слідом за ним. Їм не дозволили. З Олега зняли верхній одяг. Він був у светриках і легкій курточці. Він у армії не служив, наколок у нього не було, зброї в руках не тримав. Батько все повторював: "Хлопці, що ви робите?" А вони просто вивели Олега на вулицю, поставили на коліна та з автомата вистрілили в голову. Нічого не пояснюючи. Мовчки. Я вибігла за мить після пострілу. У нього з вуха кров поштовхами виходила. Серце ще билося. Крові було дуже багато", – розповіла Абрамова.
Жителька Бучі: Я вибігла за мить після пострілу. У чоловіка з вуха кров поштовхами виходила, серце ще билося. Повний текст інтерв'ю
За її словами, російські військові погрожували їй та її батькові. Водночас говорив із ними лише старший, троє бійців років 20 весь час мовчали.
"Я кричала, просила, щоб мене теж убили. Вони байдуже спостерігали. Вони нас весь час на мушці тримали. Коли в тебе ціляться з автомата, це страшно, такого нікому не побажаєш. Неймовірний жах. Три чи чотири рази до мене підходив старший і наставляв на мене автомат – мабуть, міркував. А потім сказав: "Я жінок не вбиваю". І додав, щоб ми з батьком забиралися геть, інакше і нас пристрелять", – повідомила Абрамова.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
