Війна в Україні

Зйомки китайськими супутниками збіглися з російськими ударами по Україні – Зеленський

24 грудня 2025, 17.52 Этот материал также можно прочитать на русском

Україна фіксує збільшення зв'язків РФ із суб'єктами в Китаї, які можуть надавати дані космічної розвідки, зазначив Зеленський. Фото: EPA

Військове виробництво країни-агресора РФ активізується через співпрацю з іншими державами, зокрема Китаєм. Про це 24 грудня заявив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка.

За його словами, зафіксовано активізацію зв'язків Росії з китайськими суб'єктами, які можуть надавати дані космічної розвідки. Зеленський зазначив, що є кореляції між зйомками території України китайськими супутниками й російськими ударами по об'єктах енергетики.

"Розглядаємо такі випадки як діяльність, що дає змогу Росії затягувати війну й робити підходи до дипломатії менш серйозними. Будемо й щодо цього спілкуватися з нашими партнерами", – зазначив Зеленський.

"Мілітарний" писав, що під час російської ракетно-дронової атаки 5 жовтня над Львовом пролетіло щонайменше три китайські розвідувальні SAR-супутники. Тієї ночі захід країни зазнав основного удару. Це був наймасованіший обстріл Львова від початку російського вторгнення. Загалом супутники КНР пролетіли тоді над регіоном дев'ять разів із 0.00 до приблизно 11.30.

Контекст

Китай із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну декларував нейтралітет, але фактично підтримував Росію: у голосуваннях в ООН і постачанням техніки. За даними США, навесні 2024 року він значно посилив цю підтримку – передає розвіддані, оптику, паливо для ракет, обладнання для виробництва танків та інші товари.
Наприкінці 2024-го ЗМІ повідомили, що КНР уперше надала РФ зброю для війни проти України.
13 жовтня 2025 року The Washington Post написала, що влітку Пекін суттєво наростив постачання РФ основних компонентів, потрібних для виробництва оптоволоконних дронів.
29 жовтня The Wall Street Journal написала, що минулого року Китай передав Росії більше ніж 3 млн моторів, які використовують у виробництві БПЛА, зокрема FPV-дронів.