26 січня перша партія норвезької нафти Johan Sverdrup надійшла в Білорусь для перероблення на нафтопереробному заводі "Нафтан", повідомляє БЕЛТА.
Із порту литовської Клайпеди в білоруський Новополоцьк залізницею прибув потяг із 59 цистерн загальним обсягом 3,5 тис. тонн нафти.
Усю партію сировини – 86 тис. тонн нафти – доправило в Литву норвезьке судно Breiviken, вона має прибути в Білорусь протягом двох тижнів, розповів генеральний директор "Нафтана" Олександр Демідов.
За його словами, якісні характеристики норвезької нафти вищі, ніж у російської Urals, – "вміст сірки в цій нафті вдвічі менший, ніж в Urals, а вихід світлих нафтопродуктів під час її перероблення, як засвідчив лабораторний аналіз, трохи вищий".
Білорусь і Росія не можуть домовитися щодо вартості нафти, тарифу на транзит через Білорусь і компенсації "за погіршення економіки білоруських НПЗ" після так званого податкового маневру у РФ.
У вересні 2019 року президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в разі, якщо Москва "нахилятиме" Мінськ, щоб запровадити ринкову ціну на свою нафту, Білорусь візьме сировину з Європи, перекривши транзит російської нафти. Після переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним 30–31 грудня Лукашенко дав доручення знайти альтернативні джерела постачань.
3 січня 2020 року стало відомо, що Білорусь 1 січня зупинила відвантаження нафтопродуктів на експорт. Агентству "Интерфакс-Запад" у пресслужбі "Белнефтехима" підтвердили цю інформацію, але підкреслили, що зупинення має тимчасовий характер.
4 січня Росія та Білорусь домовилися про постачання першої партії російської нафти за ціною, в яку не входить премія для постачальника. За даними ЗМІ, постачати нафту з Росії в Білорусь у січні збиралися компанії "Роснефть" і "Нефтиса". Увечері того самого дня відновили постачання сировини із РФ на білоруські нафтопереробні заводи.
Білорусь почала пошуки альтернативних постачань нафти замість російської. Відповідні пропозиції надіслано в Україну, Польщу, Казахстан, Азербайджан та інші країни. 21 січня Лукашенко заявив, що Білорусь прагнутиме постачати з російського ринку 30–40% від необхідних обсягів нафти.
Російська нафта йде в Білорусь та в інші країни нафтопроводом "Дружба" – найбільшою у світі системою магістральних нафтопроводів. Російську нафту постачають до білоруського Мозиря, де нафтопровід розгалужується на дві гілки: північну (територією Польщі, Німеччини, Латвії та Литви) і південну (територією України, Чехії, Словаччини, Угорщини та Хорватії).