+4 Київ
Після формальної відставки з президентської посади Володимир Путін може зберегти вплив на політичну ситуацію в Росії, як експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, наділений титулом "першого президента – елбаси". Таку думку в авторській програмі засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона висловив російський політолог Станіслав Бєлковський.
Зокрема, Бєлковський вважає, що після 2024 року, коли закінчиться черговий президентський строк Путіна, він може стати "лідером керівної партії".
"Единая Россия" в її нинішньому вигляді припинить своє існування. Вона об'єднається із загальноросійським "Народным фронтом" у нову партію, яка, можливо, матиме назву "Великая Россия". Ну а лідер у "Великой России" може бути тільки один – це Володимир Володимирович. І тоді він буде лідером партії, яка контролює більшість в обох палатах російського парламенту, і заодно головою Державної ради, повноваження й функції якої пропишуть в окремому законі, а не в конституції. І через це, як колишній президент Казахстану, але, як і раніше, лідер, елбаси Нурсултан Абішевич Назарбаєв, контролюватиме процес транзиту влади", – сказав він.
Бєлковський: Чому Путін зняв Медведєва? Захоплення алкоголем позначилося. Володимир Володимирович цього не любить, оскільки сам зав'язав. Читайте повне інтерв'ю
Відповідаючи на репліку Гордона, що Путін стане елбаси, Бєлковський додав: "Щось типу того. [Буде елбаси], причому всіх. Він цим уже займається давно".
Елбаси – казахською "лідер нації". Це офіційний титул, закріплений за Нурсултаном Назарбаєвим, який 19 березня 2019 року оголосив про складання повноважень президента Казахстану після 30 років правління. На початку квітня він заявив, що починає виконання обов'язків "першого президента – елбаси".
20 січня 2020 року Путін вніс проєкт закону про зміни до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одностайно підтримали у першому читанні 23 січня.
У документі, зокрема, запропонували виключити можливість обіймати посаду глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після складання повноважень президента довічно буде залишатися членом Ради Федерації.
Путін також запропонував поправку, що передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".
Група експертів вважає, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля у 2024 році.
4 лютого Путін говорив, що зміни до конституції вносять не для продовження його повноважень.
Референдум щодо поправок до конституції заплановано на 22 квітня.
