Путін заявив, що після відставки з поста президента не збирається очолити Держраду

Президент Росії Володимир Путін заявив, що не може після відставки з посади президента очолити Держраду, тому що це означатиме появу двовладдя у країні. Про це він сказав на зустрічі із представниками громадськості в Іванові, стенограму якої опубліковано на сайті Кремля.

"Пропонують наділити, скажімо, Держраду якимись особливими повноваженнями й очолити цю Держраду. Що це означатиме? Це буде означати ситуацію двовладдя у країні, для Росії – абсолютно згубна ситуація", – підкреслив Путін.

За словами президента РФ, перехід держави на парламентську форму правління відіграв би негативну роль.

"У нас без сильної президентської влади у країні буде погано. У нас немає стійких політичних партій, які в Європі століттями росли. Але навіть там збої дуже великі в парламентській системі. Наприклад, у Бельгії досі, протягом року, не можуть сформувати уряд", – зауважив він.

Глава Кремля також не хоче скасовувати обмеження президентських строків.

"Я не боюся, я не з'їду з глузду, річ не в мені. Ми вносимо поправки до конституції навіть не на п'ять, не на 10 років – мінімум років на 30, думаю, на 50. Зараз дійсно, можливо, важливіші навіть стабільність, спокійний розвиток країни, але потім, коли країна набере побільше впевненості в собі, побільше ресурсів усяких, "жирку", що називається, тоді точно абсолютно потрібно, безумовно, забезпечити змінюваність влади. А зараз узяти і прибрати з конституції обов'язкову змінюваність – якось не можу, мені це не подобається", – заявив Путін.

20 січня російський президент вніс проєкт закону про поправку до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одностайно ухвалили в першому читанні 23 січня.

У документі, зокрема, запропоновано унеможливити обіймати посаду глави держави більше ніж два строки поспіль, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після відставки з поста президента довічно  залишатиметься членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, що передбачає формування главою держави Держради "для забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Група експертів вважає, що так російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля у 2024 році.

4 лютого Путін говорив, що поправки в конституцію вносять не для продовження його повноважень.

Референдум щодо поправок до конституції заплановано на 22 квітня.