+19 Київ
Твердження, нібито контроль за користувачами сучасних месенджерів здатний запобігати терористичним атакам, є вигадкою. Про це написав у своєму LiveJournal російський блогер Антон Носик, коментуючи спробу російської влади заблокувати Telegram за відмову його творців реєструватися згідно з російськими законами.
Як нагадав Носик, скандал навколо Telegram підігрівали повідомлення, що саме цей сервіс використовував Акбаржон Джалілов, який 3 квітня підірвав бомбу у вагоні метрополітену Санкт-Петербурга.
"Нам кажуть, що вся річ у Telegram. Ось саме там він свій теракт і підготував. А якби Telegram було своєчасно заборонено, то терорист, напевно, так і залишився б законослухняним російським громадянином. Ви купуєте цю версію? Я – ні. Я думаю, що за людьми, екстрадованими з Туреччини за участь у терористичному підпіллі, має бути встановлено нагляд. Саме за ними, а не за мною і не за передплатниками мого Telegram-каналу", – написав блогер.
"За теракт у пітерському метро не відповідає ніхто. Зате їм усім страшенно хочеться персональних даних користувачів Telegram. І теракт у пітерському метро здається їм зручним приводом вимагати нового розширення своїх і без того безмежних прав стеження і прослуховування", – підкреслив він.
Вибухи у Волгограді у грудні 2013 року стали підставою для ухвалення у РФ низки антитерористичних законів, відомих як "пакет Ярової", написав Носик, висловивши сумнів, що завдяки отриманню владою доступу до реєстрів сайтів і електронних платіжних систем було спіймано хоч одного терориста.
Відповіді на своє запитання від російських силовиків блогер отримати не розраховує. Однак, за його словами, існував відомий аналог у США – USA PATRIOT Act.
Закон, ухвалений у відповідь на теракт 11 вересня 2001 року, полегшував спецслужбам США доступ до конфіденційної інформації користувачів інтернету.
"Цими вольностями спецслужби США, якщо вірити Едварду Сноудену, скористалися цілих 10 000 разів протягом 15 років. Ми говоримо про Америку – країну, де 2,4 млн осіб відбувають терміни за вироком суду і ще 4,5 млн засуджених ходять під умовним терміном. Тобто у країні, де майже 7 млн громадян уважають засудженими злочинцями, установили стеження за 10 тисячами осіб. За одним підслідним із 700", – написав російський аналітик.
"А потім настала пора ревізії. Американський мін'юст призначив спеціального інспектора, який розбирався, яку користь приніс USA PATRIOT Act справі боротьби з тероризмом у США і в усьому світі. Інспектор оцінив результати роботи протягом 14 років. І визнав їх нульовими. Жодному теракту не запобігли завдяки перехопленню чийогось листування. Жодного терористичного осередку не вдалося виявити і накрити, читаючи листи. Негативних результатів зате – жопою жуй", – констатував Носик.
Користуючись законом, оперативні співробітники антитерористичних підрозділів займалися винятково читанням чужої кореспонденції, ідеться у публікації.
"Масивів листування для вивчення вистачить їм на 10 життів. Навіть якщо трапляться в перехопленні листи терористів – їх почнуть читати через чотири роки після того, як теракт уже здійснять. Тотальне стеження жодного стосунку не має до боротьби з тероризмом. Це просто така синекура для силовиків: замість упровадження в терористичні осередки – сидіти у кабінетах і читати чужі листи", – зазначив автор.
Від блокування Роскомнаглядом сайтів, платіжних систем і месенджерів також немає жодної користі, дійшов висновку Носик.
"Уся ця показушна боротьба з тероризмом – абсолютно безсовісна фікція. І те, із якою готовністю наші чинуші записують у посібники терористів то Павла Дурова (творець Telegram. – "ГОРДОН" ), то "Яндекс.Деньги", то взагалі будь-який сайт – це все просто зайві ілюстрації тотальної безпорадності і непотрібності у боротьбі з терористичною загрозою", – резюмував блогер.
23 червня керівник Роскомнагляду Олександр Жаров заявив, що якщо до Роскомнагляду не надійде заповнена адміністрацією Telegram анкета з інформацією про компанію, що керує проектом, у РФ його можуть заблокувати. Засновник Telegram Павло Дуров відповів, що можливе блокування Telegram зашкодить інтересам Росії.
28 червня Дуров заявив, що готовий передати Роскомнагляду інформацію про компанію, але відмовився виконувати вимоги законів із "пакету Ярової" про доступ до листування користувачів.
Того ж дня відомство внесло Telegram до реєстру розповсюджувачів інформації у РФ.
