+2 Київ
Неофіційну політику США щодо України проводили "троє аміго", заявив заступник помічника державного секретаря у справах Європи та Євразії Джордж Кент, повідомляє 16 жовтня Bloomberg.
Кент відповідав на запитання членів трьох комітетів Палати представників Конгресу США в межах розслідування справи про імпічмент президента США Дональда Трампа. Свідчення Кента американським парламентаріям переказав агентству конгресмен-демократ Джеральд Конноллі, який був присутнім на слуханнях.
За словами Кента, адміністрація Трампа призначила команду із трьох осіб на закритій зустрічі, організованій виконувачем обов'язків начальника апарату Білого дому Міком Малвейні. Кент заявив, що не був присутнім особисто на цій зустрічі, яка, за його словами, відбулася 23 травня. Водночас він розповів, що посадових осіб Державного департаменту поінформували про те, що відповідатимуть за політику щодо України тодішній спецпредставник Держдепартаменту з питань України Курт Волкер, посол США в Європейському союзі Гордон Сондленд і американський міністр енергетики Рік Перрі. Кент зазначив, що ні державний секретар США Майк Помпео, ні інші посадові особи, які зазвичай формували дипломатичні канали американської зовнішньої політики, не мали брати участі у вирішенні питань стосовно України.
Конноллі зазначив, що Кент назвав цю команду "троє аміго". Водночас конгресмен підкреслив, що американські парламентарії не вимагали в Кента пояснень щодо того, що означає "неофіційна політика".
За даними The New York Times, Кент, який відповідає за політику стосовно України, у березні 2019 року вказував на роль особистого адвоката Трампа Руді Джуліані в кампанії, спрямованій на використання тодішнього генпрокурора України Юрія Луценка для політичної боротьби проти опонентів глави Білого дому. Зокрема, йшлося про сина ймовірного конкурента на виборах президента США Джо Байдена Гантера, колишньої амбасадорки США в Україні Марі Йованович, а також українців, причетних до розповсюдження "руйнівної" інформації про політтехнолога Пола Манафорта, який працював у 2016 році на Трампа. За даними американського видання, Держдепартамент забороняв Кенту давати свідчення, але він погодився на це після того, як йому надійшла повістка.
У середині вересня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Трамп міг тиснути на українського президента Володимира Зеленського під час телефонної розмови 25 липня, про що співробітник американської розвідки повідомив в офіційній скарзі на ім'я керівництва. 25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму розмови. Із неї випливає, що Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію".
24 вересня спікерка Палати представників Конгресу США демократка Ненсі Пелосі оголосила про початок процедури розслідування, мета якого – з'ясувати, чи є підстави для оголошення імпічменту Трампу. "Президент зізнався в тому, що закликав українського президента вчинити дії, які були б для нього політично корисними", – заявила вона.
На брифінгу із Трампом Зеленський заявив, що під час телефонної бесіди його ні до чого "не підштовхували", і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у виборчу кампанію у США.
Трамп називає розслідування демократів "полюванням на відьом" і наполягає, що не тиснув на Зеленського.
26 вересня було опубліковано скаргу розвідника. У її тексті зазначено, що Трамп у розмові із Зеленським "використав повноваження свого офісу", "чинив тиск" і просив про "втручання з боку іноземної держави" у президентські вибори у США, які мали відбутися у 2020 році. За даними інформатора, Білий дім намагався приховати стенограму бесіди.
Комітет з розвідки Конгресу США, зокрема, викликав для надання свідчень Йованович, ексспівробітницю Ради з нацбезпеки Фіону Гілл, Волкера.
