Лавров про будівництво "Північного потоку – 2": Данія посіла політизовану позицію і зволікає з видаванням дозволу

Лавров про будівництво "Північного потоку – 2": Данія посіла політизовану позицію і зволікає з видаванням дозволу Лавров: Антидемократично змушувати європейських споживачів купувати дорожчий зріджений газ зі США
Фото: mid.ru

Європейські партнери Росії в питанні будівництва газопроводу "Північний потік – 2" керуються не своїми національними інтересами, а "установками, сформульованими за океаном". Так прокоментував позицію Данії в питанні будівництва російського газопроводу міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.

Позиція Данії в затягуванні питання з дозволом будівництва газопроводу "Північний потік – 2" в її територіальних водах є політизованою. Про це в інтерв'ю німецькому виданню Rheinische Post заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Інтерв'ю оприлюднила пресслужба МЗС Росії.

"Із жалем змушені констатувати, що Данія посіла політизовану позицію і зволікає з видаванням дозволу на прокладання трубопроводу у своїй виключній економічній зоні. Вважаємо, що затягування розгляду поданих оператором проєкту заявок іде всупереч принципам міжнародного морського права, які дозволяють споруджувати об'єкти енергетичної інфраструктури в морських акваторіях. Важливо мати на увазі, що претензій щодо експлуатації першої нитки "Північного потоку", уздовж якої спочатку планували прокласти маршрут "Північного потоку – 2", у жодної країни, включно з Данією, не виникло", – зазначив Лавров.

За його словами, проєкт підтримують провідні європейські енергетичні компанії, "які навряд чи можна запідозрити в якихось антиєвропейських намірах".

Лавров висловив надію, що новий уряд Данії "відмовиться від конфронтаційного курсу й ухвалить правильні рішення".

"Загалом переконані, що енергетична співпраця не має перетворюватися на арену зведення політичних рахунків. Вважаємо абсолютно неринковими й антидемократичними спроби змусити європейських споживачів купувати дорожчий скраплений природний газ зі США. Розраховуємо, що під час ухвалення рішень щодо "газового" та решти питань наші німецькі й інші європейські партнери керуватимуться інтересами своїх народів, а не установками, сформульованими за океаном", – додав глава російського МЗС.

"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, компанія-оператор будівництва газопроводу повідомила, що проєкт можуть завершити до середини 2020 року.

Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проєкту запропонував побудувати трубопровід в обхід Данії.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

12 березня 2019 року Європарламент ухвалив резолюцію, у якій визнав "Північний потік – 2" загрозою для внутрішнього ринку Європейського союзу.

Соціал-демократична партія Данії, яка перемогла на парламентських виборах, що відбулися 5 червня, раніше виступала проти будівництва газопроводу "Північний потік – 2", а тепер висловила думку про необхідність ретельно проаналізувати це питання.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати