Портников: На Балканах у Путіна ціла розбійницька мережа

Світ

Президент РФ Володимир Путін користується політичною нестабільністю у країнах колишньої Югославії, щоб підтвердити репутацію міжнародного хулігана. Таку думку висловив оглядач Віталій Портников.

Події в Македонії, де російська розвідка і дипломати намагалися впливати на політику країни, стали лише частиною загальної стратегії Кремля з дестабілізації Балкан. Про це у колонці для видання "Главред" написав політичний коментатор Віталій Портников.

"Публікація розслідування журналістів міжнародного консорціуму OCCRP висвітлила участь російських спецслужб у розхитуванні ситуації в Македонії, хоча про неї знали або здогадувалися давно", – зазначив автор.

"Архів розвідданих спирається на дані прослуховування телефонних розмов, зовнішнього спостереження і свідчень джерел. У ньому є все – створення розвідувальних баз на платформі почесних консульств, агенти-депутати, "журналісти"-розвідники з ТАСС (усе, що ви хотіли знати про російську журналістику за кордоном, але боялися запитати), диверсанти з Росспівробітництва (все, що ви хотіли знати про Росспівробітництво, але боялися запитати). Та найцікавіше, що все це відомо і так, без стеження і шпигунства", – підкреслив Портников.

Москва "відзначилася" не тільки в Македонії, але і в Сербії, Боснії і Герцеговині, Чорногорії, нагадав журналіст. Саме ці країни посол РФ у Скоп'є Олег Щербак, як сказано в розслідуванні, називав "смугою нейтральних країн на Балканах".

"Москві вдалося не все. Розслідування вийшло того дня, коли Чорногорія – усупереч тиску Кремля – приєдналася до НАТО. У Македонії сформовано прозахідний уряд прем'єра Зорана Заєва, тож російський посол Щербак разом зі своїми дипломатами з великої дороги поки що відпочиває. Сербський президент Томіслав Ніколич пішов з політики, так і не спровокувавши нового конфлікту у Косово. Однак розраховувати, що Володимир Путін угамується, я б не став. На Балканах у нього ціла розбійницька мережа саме тому, що цей регіон – слабка ланка Європи", – сказано в публікації.

Такими ж "слабкими" були Україна і Сирія, уважає оглядач.

"Слабкі ланки – це єдина можливість міжнародного хулігана довести свою значущість. І Путін цією можливістю користується", – підсумував автор.