Путін заявив, що деякі республіки пішли із СРСР із російськими землями

Президент РФ Володимир Путін в ефірі програми "Москва. Путин. Кремль", яка вийшла 21 червня на телеканалі "Россия 1", заявив, що під час створення Радянського Союзу деякі республікі, які увійшли до його складу, "отримали величезну кількість російських земель".

"Під час створення Радянського Союзу в договорі було прописано право виходу, а оскільки не було прописано процедури, то виникає питання: якщо та чи інша республіка увійшла до складу СРСР, але отримала у свій багаж величезну кількість російських земель, традиційних російських історичних територій, а потім вирішила вийти зі складу цього Союзу, то хоча б уже тоді виходила із чим прийшла і не тягнула б із собою подарунків від російського народу", – заявив російський президент.

Так він прокоментував необхідність внесення поправок у конституцію РФ, які, за його словами, необхідні для забезпечення суверенітету країни.

Путін не уточнив, які саме республіки і які землі він має на увазі.

У лютому 2014 року почалося військове вторгнення Росії на територію АР Крим. 16 березня 2014-го там відбувся нелегітимний референдум, під час якого, за даними Москви, понад 96% учасників проголосувало за входження до складу РФ.

Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Незабаром після окупації АР Крим Росія і підтримувані Москвою бойовики почали агресію на сході України. Бойові дії тривають досі.

Путін говорив, що півострів Крим юридично завжди належав Росії. На його думку, всім "зацікавленим спостерігачам" потрібно погодитися із приєднанням цієї території до Росії і "з повагою" поставитися до вирішення жителів Криму.

Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає обнулення президентських строків Путіна, призначено на 1 липня 2020 року.

У документі, зокрема, пропонують унеможливити обіймання поста глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після відставки з поста президента довічно буде залишатися членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "задля забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Частина експертів вважає, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.